ЧОРТКІВ: містечко з двома ратушами

09.03.2016 | Автор: | Категорія: Пам’ятки | пам’ятні місця

Для мене відчуття Східної Галичини – її занедбана провінційність, ці містечка, у яких поклади корисних копалин історії уже давно присипані попелом і переорані; і у яких виринають сецесійні будинки чи ринкові площі.

Будинки почасти облущені, ажурні балкони поржавілі, вулички забули свої імена, бо їх стільки разів перейменовували. А площі ще не позбулися пам’яті, коли цокотіли по бруківці копита коней, підбори жіночих черевиків, металевий почерк чоботів цісарських урядників – звуки того життя, записані на водяному папері повітря.

Ці уявні міста викликають у мене ностальгійну тугу, принаймні Чортків. Я мусів запам’яти тисячі історій, якими підгодовували мою майбутню ностальгію ті, хто пам’ятав Чортків “за Австрії”. Життя в імперіальних околицях, периферійних містах, на краю імперіального світу особливо пам’ятають вони, ці провінційні мешканці прикордоння.

Вони марять столицею, після гімназій вступають до університететів, студіюють право і комерцію, ловлять чутки з цісарського двору, п’ють віденську каву, читають столичні газети, слухають опереткову музику і читають новинки літератури. Вони залишають провінцію, але провінція не залишає їх.

© Василь Махно

ЧОРТКІВ – районний центр на Тернопільщині, друге за кількістю мешканців місто в області. Розкинулось у мальовничій долині Серету. На карті Казимира Великого місто було позначене як Чартковіце. Як і інші давні подільські поселення, Чортків не знає точної дати своєї появи на світ.

Перша писемна згадка датується 1427 роком. 1522 р. король Сигізмунд І Старий дозволив власнику поселення І. Чартковському підняти с. Чартковіце до рівня міста, надавши йому маґдебурзьке право.  У той час містечко неодноразово зазнавало нападів татар.

В  1560-му Чортків отримав підтвердження маґдебургії і герб міста.  З 1604 року власник Чорткова Станіслав Ґольський отримав привілей на проведення 2-х ярмарків та торгів у неділю. Згодом Чортків став власністю Потоцьких, від кінця XVIII ст. — Садовських, які здали його в оренду австрійському урядові.

Архівні документи підтверджують, що на межі ХVI і ХVII століть в місті налічувалося більше 12 різних ремесел. Серед ремісників були кравці, шевці, слюсарі, ковалі, стельмахи, гончарі, бондарі, ткачі, ливарники, миловари тощо. Згодом вони об’єднувалися в цехи.

У 1679 року вже налічувалося близько 20 цехів, ремісники яких займалися виготовленням цегли, черепиці, глиняного посуду, полотна, працювали мулярами, столярами, ковалями. У XVIII столітті ремеслами займалися близько 28% городян, а 40% – землеробством. З давніх-давен в Чорткові існували кам’яне і будівельне, кравецьке та шевське ремесла.

У 1610 р в місті будують замок. Поперемінно власниками замку були шляхтичі гольского, потім Потоцькі і останнім був Ієронім Садовський. У XVI ст. замок зіграв особливо важливу роль при нападах татар. Однак пізніше, коли активно почала застосовуватися артилерія, замок, хоч і був зведений на підвищенні, втратив своє оборонне значення.

В історію містобудування містечко увійшло й завдяки двом ратушам.

***

Стара ратуша

пл. Ринок, 18, м.Чортків, Тернопільська область
Дата побудови: XIX століття
Статус: пам’ятка архітектури місцевого значення
Реєстр. номер: 65
Переглянути на мапі →

Стара чортківська ратуша розташована в центрі міста, на Ринковій площі. До сьогодні біля неї збереглись торгові ряди також XIX ст. у вигляді двоповерхової споруди з колонадою.

Загалом, площа Ринок в Чорткові не типова для Західної України. Тут – не площа навіть, а ряд вузьких вулиць в середині кварталу. Так званий “серединний квартал” площі Ринок – випадок унікальний для України.  Серединний квартал зберігся на чортківському Ринку майже повністю.

Ідея створити на початку ХХ століття подібний шедевр не була випадковою. На той час бургомістром Чорткова був Людвік Носс, який до того навчався фармакології у Швейцарії та Данії. Напевно, перебуваючи в цих країнах, він настільки уподобав західноєвропейських міських будиночків із шпилястими верхами та дерев’яними балками, що він вирішив саме в цьому стилі спорудити міську ратушу із чотирикутною годинниковою вежею в Чорткові.

Вежа ратуші фахверкова, що є рідкістю для Галичини. Тому зовнішній вигляд цієї споруди нагадує середньовічні будинки Північної Європи, зокрема Німеччини. Ймовірно, що незвичний вигляд вежі можна пояснити тривалим навчанням бургомістра Людвіка Носса на факультетах фармакології у Швейцарії та Данії.

Фахверк (нім. Fachwerk «каркасна споруда») або покліття — кістяк (каркас) огороджувальної конструкції (переважно стіни) будинку, утворений звичайно з горизонтальних (ригелів) та вертикальних (стояків) елементів та розкосів. Цей тип будівництва почасти носить назву “пруський мур” або “пруське мурування”.

Простір між елементами фахверку заповнюють цеглою, каменем або іншим матеріалом. Фахверк, передаючи навантаження на основний каркас споруди, дає змогу полегшувати конструкцію стін.

З часів Середньовіччя й донині дерев’яні фахверкові споруди значно поширені у Західній (Німеччина, Франція, Швейцарія, Бенілюкс), частково Центральній Європі (Польща, Чехія тощо) та навіть у Бразилії, куди фахверк потрапив завдяки німецьким переселенцям.

Шпиль ратушної веж прикрашає флюгер у вигляді півня. Не меншу цінність має і годинник ратуші, який під протекцією бургомістра Носса був виготовлений в Берні, столиці Швейцарії. Його створив відомий інженер Френкаль Готтеншафтен.

Стару чортківську ратушу особливо полюбляють кінематографісти. Тут знімали фільми “Вершники”, “Діти підземелля”, “Квартет Гварнері”, “Вишневі ночі”. До ратуші з півдня приникають торгові ряди у вигляді двоповерхової споруди з колонадою. Вони і сьогодні використовуються за призначенням.

Нова ратуша

вул. Шевченка, 23, м.Чортків, Тернопільська обл.
Дата побудови: 1926-1930 рр.

Арх. стиль: конструктивізм
Статус: пам’ятка архітектури місцевого значення
Реєстр. номер: 1745

Переглянути на мапі →

В Чорткові є ще одна ратуша, побудована у 1926 – 1930 роках у стилі конструктивізму. Будівництвом нової ратуші керував польський інженер з Перемишля Юзеф Кунцевський і мешканець Чорткова Андрій Дражньовський.

Споруда квадратна у плані, двоповерхова, з внутрішнім двором. З лівого боку головного фасаду прибудована наріжна ратушна вежа. Вона має три поверхи і також квадратна у плані. На вежі міститься восьмигранне приміщення для механічного годинника, який має чотири циферблати діаметром бл. 1 м. Завершує ратушну вежу оригінальна невелика баня з маківкою.

Ратуша побудована в 1926—1930 рр. Її будівництвом керував польський інженер з Перемишля Юзеф Кунцевський і місцевий житель Андрій Дражньовський. Споруда зведена у стилі конструктивізму — так званому «блоковому» стилі. Крім контор магістрату і кабінету бургомістра, тут містились повітова поліція, адміністрація пожежної команди і міське музичне товариство імені композитора Станіслава Монюшка.

Нині ратуша використовується за своїм призначенням — у ній міститься міська рада Чорткова. 2008 року на першому поверсі вежі-дзвіниці встановлена пам’ятна таблиця, присвячена перебуванню Президента ЗУНР Євгена Петрушевича та уряду ЗУНР у Чорткові.

Виготовлена з чорного мармуру, містить портрет Президента ЗУНР та пам’ятний напис. Значний внесок до її виговлення, встановлення зробив чортківський краєзнавець, депутат міської ради Юхим Фотійович Макотерський.

Джерела:

Дем’янова, І. Макотерський Юхим Фотійович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль, 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 370.

Махно, В. Францоз із Чорткова [Електронний ресурс] / Василь Махно // Історична Правда. – Київ, 2010-2014 . Режим доступу: http://www.istpravda.com.ua/columns/2012/12/6/102728/view_print, вільний.

Міська ратуша, Чортків [Електронний ресурс] // Енциклопедія пам’яток / Олександр Панасюк. – Київ, 2015- . Режим доступу: http://encyclosights.com/object_details.php?ln=3&id=10200, вільний.

Стара ратуша, Чортків [Електронний ресурс] // Енциклопедія пам’яток / Олександр Панасюк. – Київ, 2015- . Режим доступу: http://encyclosights.com/object_details.php?ln=3&id=10169, вільний.

Фахверк [Текст] // Українська Радянська Енциклопедія. — 2-е видання. — Т. 11. — Книга 1. — Київ, 1984. — С. 537

Article Source

Автор:

Даний автор додав 2329 публікацій.

Коментарі (1)

  1. […] Бучачі, Зборові, Підгайцях, Теребовлі, Товстому, Чорткові, Язлівці. Втрачено ратушні будівлі в Гусятині, […]

Залишити відповідь