БИКІВЦІ | Шумський район | Тернопільська область

БИКІВЦІ — село в складі Шумської ОТГ. До Биківців приєднано хутір Михайлівка. Розташоване на лівому березі р. Кума (права притока Вілії, басейн Горині, сточище Прип’яті), за 12 км від районного центру і 19 км від найближчої залізничної станції Лепесівка. Територія – 3,48 кв. км. Дворів – 200. Населення – 701 особа (2014).

Перша письмова згадка – 1703 рік. Назва походить від роду занять мешканців, які випасали стада панських бичків (телят). За іншою версією, назва походить від власника – козака Биковця. 1731 р. в селі побудовано церкву; є грамота князя Радзивіла на церковну землю.

Наприкінці 19 ст. село нараховувало 80 дворів, у 1931 р. – 1166 жителів. На початку 20 ст. Чесновські володіли 1004 десятинами землі. Тоді село належало до Шумської волості Крем’янецького повіту.

У Західній Україні, яка тоді була під владою Польщі, п’ятидесятницький рух почався влітку 1920 р. із приїздом у с. Биківці українських селян, які були на заробітках в США і там навернулися до п’ятидесятництва. 1924 р. у м. Кременець відбувся перший з’їзд християн Святої П’ятидесятниці, на якому сформовано П’ятидесятницький Союз Церков під орудою Івана Гарасевича (Гериса).

Олександр Цинкаловський на сторінках видання: «Стара Волинь і Волинське Полісся: (краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року)»(Вінніпег, 1984) писав:

БИКІВЦІ, с, Крем’янецький пов., при потоці р. Боронівка. В кінці 19 ст. було там 80 дворів, церква Рождества Богородиці з 1731 р., дерев’яна. Єрекція видана Радзивилом на церковну землю в 1784 р. Велика власність належала на початку 20 ст. до Колоно-Чесновського — 1,004 дес.

У 1930 р. збудовано перший і найбільший у районі Дім молитви ХВЄ, який зберігся донині. Від вересня 1939 р. село – під радянською владою. 1940 р. примусово створено першу сільськогосподарську артіль.

Від початку липня 1941 до 2 березня 1944 р. село – під німецькою окупацією. У національно-визвольній боротьбі ОУН і УПА брали участь понад 60 осіб, серед них:

  • Андрій Андрощук (1920 р. н.),
  • Петро Антонюк (1922 р. н.),
  • Ганна (1922 р. н.) і Микола (1924 р. н.) Безухи,
  • Текля Гайсін (1923 р. н.),
  • Ананій (1925 р. н.), Григорій (1926 р. н.), Іван (1917 р. н.) та Іов (1910 р. н.) Германюки,
  • Андрій Данилюк (1920 р. н.),
  • Сергій Дідук (1924 р. н.),
  • Григорій Заїмчук (1921 р. н.),
  • Григорій Мельник (1910 р. н.),
  • Василь (1920 р. н.) та Іван (1921–1946) Нагорні,
  • Петро Петрук (1911 р. н.),
  • Лаврентій Прокопчук (1926 р. н.),
  • Юхим Сімчук (1923 р. н.),
  • Феофан Старчук (1926 р. н.),
  • Гаврон Шевчук (1926 р. н.).

Репресовано 21 сільську родину. Із мобілізованих на фронти німецько-радянської війни 41 чоловік загинув, 25 пропало безвісти. 1949 р. відновилося примусове колгоспне будівництво.

Впродовж багатьох років Биківці були бригадним селом колгоспу з центром у с. Бриків. Нині земельні паї селян орендують ФГ “Беріжок” і ПАП “Колос”.

ПАМ‘ЯТКИ:

  • церква Різдва Пресвятої Богородиці (1907; кам’яна; УПЦ КП),
  • Дім молитви ХВЄ (1930),
  • капличка,
  • палац Чесновських (кінець 18–початок 19 ст.),
  • пам’ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1996),
  • символічна могила Борцям за волю України.

Діють НВК “ЗОШ 1–2 ступенів–дитячий садочок”, фельдшерський пункт, клуб, бібліотека, відділення зв’язку, торгові заклади, млин.

У селі жив і працював релігійний діяч, священик, композитор, музикант Сергій Лібацький (1892–1968).

Джерела

Уніят, В. Биківці [Текст] / В. Уніят, Б. Хаварівський // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. – Тернопіль, 2004. — Т. 1 : А – Й. — С. 118—119.

Мельничук, Б. Биківці [Текст] / Б. Мельничук, І. Фарина, І. Федечко // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. Т. 3. — Тернопіль, 2014. — С. 538—539 : фот.

Цинкаловський, О. Стара Волинь і Волинське Полісся [Текст] : (краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року) / О. Цинкаловський ; Ін-т дослідів Волині. — Т. 1. — Вінніпег, 1984. — С. 106.

Article Source

Автор:

Даний автор додав 2898 публікацій.

Залишити відповідь