Босири, село в Тернопільській області

Село в Чортківському районі. Центр сільради. Розташоване на берегах р. Босирка – притоки р. Збруч, за 47 км від райцентру і 12 км від залізничної станції Скала-Подільська.  1963-93р.р. село мало назву Вересневе. Кількість дворів 107, населення 0,16 тис.осіб (2010).

Перша письмова згадка датована 1785 роком. У Босирах знайдено римські монети 2–3 століть.
За статистикою, у селі 1900 і 1910 рр. – 836 жителів, 1921 – 681, 1931 – 745 жителів; у 1921 р. – 160, 1931 – 165 дворів.

За Австро-Угорщини діяла 2-класна школа з українською мовою навчання, за Польщі – утраквістична. Власниками Босирів були ґрафи Козєбродські. Від 1893 до 1935 р. парох – о. Северин Матковський, за сприяння й активної участі якого у селі побудували муровану церкву (1906, під час Першої світової війни пошкоджена; відновлена 1922).

На початку 1900-х рр. і протягом 1920–1930-х рр. діяли читальня «Просвіти», філії товариств «Луг», «Сокіл», «Сільський господар» та ін., споживча і кредитова кооперативи, каса взаємодопомоги, млин.

Під час Першої світової війни двоє жителів села зголосилися добровольцями до Леґіону УСС.
У 1920-х рр. кілька мешканців Босирів належали до УВО. Після приходу радянської влади (1939) органи НКВС знищили в Чортківській тюрмі жителя села Михайла Атаманюка; 20–21 липня 1941 р. розстріляли в місті Умані Дмитра Гойду, Петра Пхайка, Степана Цутульського.

1940 р. в Босирах примусово створено колгосп, який відновив роботу в січні 1948 р. В 1970-х рр. у селі розміщено комплексну бригаду колгоспу с. Коцюбинчики. Під час німецько-радянської війни загинули або пропали безвісти у Червоній армії 34 місцевих жителі. В УПА воювали Микола Бардзій, Роман Дубик, Микола Збрицький, Мирон Кінасевич, Йосип Коломия, Федір Корчевський та інші мешканці Босирів.

Є церква Покрова Пресвятої Богородиці (УГКЦ, 1906; мур., під час війни пошкоджена, 1922 відновлена),  каплички на честь скасування панщини (1848) і 100-річчя храму. Є церква Покрови Пресвятої Богородиці (1906; мур.), капличка на честь скасування панщини 1848. Діють клуб, бібліотека, ФАП, торгові заклади, селянська спілка «Босири», фермерське господарство «Ватра».

Серед відомих уродженців села Іван Кинасевич (1886–1983) – меценат, громадський діяч; Марія-Таїда Летавська (1883–1974) – релігійна діячка (США); Мирослав Пуцентело (1953 р. н.) – скрипковий майстер, заслужений діяч мистецтв України (2008 р.); Степан Пуцентело (1949 р. н.)
– фахівець у галузі санітарії, заслужений працівник охорони здоров’я України (1998 р.), громадський діяч; Петро Ратуський (1892–1966) – підприємець, громадський діяч (Канада).


РОВИ – хутір, розташований за 1,5 км від села. У 1949 р. на хуторі – 7 дворів, 27 жителів.
М. ФЕДЕЧКО.

Джерела:

Блаженко, А. …І прадідом-дідом пахне рідне село [Текст] : [Босири Чортів. р-ну] / А. Блаженко // Голос народу. – 2008. – 14 берез. – С. 4 : фот.

Величенко, Б. Босири [Текст]  / Б. Величенко, І. Дем’янова // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль, 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 179.

Костишин, Л. Страдіварі з Босирів, або Як українська скрипка підкорила світ [Текст] : [про родину Пуцентелів – скрипалів та майстрів струнно-смичкових інструментів, родові корені яких – на Чортківщині] / Л. Костишин, Б. Мельничук // Вільне життя плюс. – 2016. – № 71 (9 верес.). – С. 1. – (Доповнюючи ТЕС).

Томчишин, Ю. Український Страдіварі народився на Тернопіллі [Текст] : родина Пуцентелів плекає душі скрипок : [засл. діяч мистецв Украіни М. Пуцентела – уродженець с. Бориси [тобто Босири] Чортків. р-ну] / Ю. Томчишин // Місто. – 2011. – № 46 (23 листоп.). – С. 7. – (Віч-на-віч).

Уніят, В. Босири  [Текст]  / В. Уніят, М. Федечко // Тернопільщина. Історія міст і сіл: у 3-х томах. Том 3. – Тернопіль, 2014. – С. 457-458 : фот.

Чортківщина [Текст] : істор.-турист. путівник / автор-упоряд. В. Погорецький. — Тернопіль, 2007. — 188 с.

Шевчук, Л. Відкрились двері в Божім домі [Текст] / Л. Шевчук // Свобода. – 2006. – 1 листоп. – С. 10. – (Дорога до храму).

Article Source

Автор:

Даний автор додав 1192 публікацій.

Залишити відповідь