БОЛЮХ Василь

16.07.2018 | Автор: | Категорія: Військовики, Діаспора

Болюх Василь (12. 01. 1889, с. Кутківці, нині у складі Тернополя – 17. 09 (або 17. 10). 1955, Мельбурн, Австралія) – громадський діяч, військовик. Батько М. Болюха.

Народився 12 січня 1889 р. у с. Кутківцях поблизу Тернополя. Закінчив Українську чоловічу гімназію у Перемишлі (1909), вивчав право у Львівському університеті. Служив у австрійській армії (капітан).

З початком Першої світової війни був мобілізований до австро-угорської армії. Активний учасник національно-визвольних змагань, був першим воєнним командантом Тернополя і повіту, а з переходом УГА за Збруч – Житомира і Проскурова (нині м. Хмельницький). Як сотник УГА брав участь в українсько-польській війні 1918–1919 рр.

Після війни повернувся до рідного села. Пацював у Тернополі в кооперації і деякий час був головою надзірної ради місцевої філії «Українбанку», активний діяч товариств «Сільський господар» та «Просвіта». Належав до УНДО, певний час очолював його повітовий комітет.

Із 1935 р. – посол до польського сейму від Тернопільсько-Збаразько-Золочівського округу. Виступав проти поселення поляків на західноукраїнських землях, захищав інтереси українського населення Галичини, допомагав членам ОУН.

За німецької окупації співпрацював з українським підпіллям. На еміграції перебував в Австрії, де був головою Українського центрального комітету; від 1945 – у французькій зоні Німеччини, де очолював Контрольну комісію і Раду зонального представництва української еміграції французької окупаційної зони Німеччини, був членом Контрольної комісії Центрального представництва української еміграції.

Від 1948 – член Української національної ради від УНДО. 1949 виїхав до Австралії (спершу – до Перта, де був одним з ініціаторів створення Української громади, 1950 – до Мельбурна). Брав участь у підготовці 1-го з’їзду делегатів українських організацій Австралії (1950).

1-й голова Об’єднання українців Австралії (1950), голова Управи української громади Вікторії (1951–1952), почесний член Союзу українських комбатантів Вікторії.

Помер 17 вересня 1955 р. (за ин. даними – 17 жовтня 1953 р.) у Мельбурні.

Джерела

Болюх Василь [Електронний ресурс] // Енциклопедія сучасної України (ЕСУ) . – Київ, 2014. – Режим доступу: http://esu.com.ua, вільний.

Верига, В. Визвольні змагання в Україні 1914–1923 [Текст] / В. Верига. — Т. 2. —Львів, 1998.

Голубець, М. Золота книга українського лицарства [Текст] / М. Голубець. —Львів, 1939.

Гордієнко, В. Українська галицька армія [Текст] / В. Гордієнко. — Львів, 1991.

Лазарович, М. Активні діячі ЗУНР на Тернопільщині [Текст] / М. Лазарович // Ї. — 2010. — Ч. 63. — С. 77—90.— Режим доступу: http://shron1.chtyvo.org.ua/Chasopys_Ji/N63_Ternopil.pdf, вільний.

Панченко, О. І.  БОЛЮХ Василь [Текст] / О. І. Панченко // Енциклопедія Української діяспори : у 4 т. / Наукове т-во ім. Шевченка в Америці, НАН України ; редкол.: В. Маркусь, П. Толочко, В. Євтух [та ін.]. — Київ – Нью-Йорк – Чікаґо – Мельборн, 1995. — Т. 4 :  (Австралія – Азія – Африка). — С. 45—46 : фот.

Article Source

Автор:

Даний автор додав 2443 публікацій.

Залишити відповідь