БОЛЯЗУБИ. Дерев’яна церква святої Трійці (1907)

Дерев’яна церква святої Трійці (1907). БОЛЯЗУБИ, с. Збаразький р-н. Тернопільська обл.

Переглянути на карті →

На пагорбі, що піднімається над селом Болязуби, височить дерев’яна церква святої Трійці., побудована в 1907 році. Церква тридільна, складається з бабинця, нави, та вівтаря. До бабинця прибудовано притвір, який завершується шатровою дзвіницею з хрестом.

Таке завершення притвору не характерне для українських православних храмів і часто зустрічається в російській храмовій архітектурі, з подачі архітектора К. А. Тона (1794-1881).

Нава прямокутна, кути зрізані, тому вона має вісім кутів. Дах нави також шатровий з невеликим ухилом і завершується восьмикутним куполом характерним для українських православних храмів.

Церква пофарбована в яскравий блакитний колір, як і переважна більшість храмів на Волині. В архітектурі церкви поєднані характерні риси українських православних та московських храмів.

Вплив російських традицій будівництва храмів зумовлений перебуванням цих територій українських земель під владою Російської імперії в 1793 -1914 роках.

Поруч з церквою, серед дерев, стоїть пам′ятник односельчанам, які боролися за Вільну Україну і загинули в 1941 році.


Болязуби – одне з давніх поселень Збаразького району. Перша писемна згадка про поселення під назвою Болязуби (за поборовим реєстром Кременецького повіту датується 1583 роком).

У ХІІІ ст., так як і інші населені пункти, входило в склад Кременецького повіту Волинської губернії. Пізніше – до складу Кременецького повіту Волинського воєводства Польщі.

За радянських часів село було в складі Вишневецького району, а з 1962 року – у складі Збаразького
району у підпорядкуванні Колодненської сільської ради.

Назва села, згідно легенди, походить від словосполучення «болять зуби». А чому? Село знаходилося у власності пана, що проживав у сусідньому селі Колодні, мав великі череди худоби, яку випасали пастухи на луках навколо Болязуб.

І все було б добре та череду потрібно було пасти цілодобово. Після кожної ночі, проведеної біля худоби, всі пастухи відмовлялися іти на пасовище наступного дня, посилаючись на те, що їх дуже сильно болять зуби. В чому ж була причина?

А причина була в місцевості, де паслася худоба. За селом на лузі (це місце до сих пір називають «За лугом») було озеро, яке живилося водами холодних джерел, що щедро били з-під землі. У вечірніх присмерках з озера починало тягнути сильною прохолодою, навіть у жарку жнивову пору.

Від цього холоду у людей, що знаходилися поряд, починали дуже сильно боліти зуби. Але пан, незважаючи на прохання пастухів, посилав їх на пасовища, де болять зуби. З тих пір так і прикипіла до села назва «Болязуби»…

Продовжити читати →

Article Source

Автор:

Даний автор додав 1632 публікацій.

Залишити відповідь