БІРКИ | Шумський район | Тернопільська область

БІРКИ — село в складі Шумської ОТГ. Неподалік Бірок знаходилося село Котлярівка; приєднано хутори Борківський (Варшавка), Дубина, Забірник, Надстав (Замчисько), Шупіньки. Розташоване на берегах р. Корчівка (ліва притока Вілії, басейн Горині, сточище Прип’яті), за 18 км від районного центру і за 22 км від найближчої залізничної станції Кременець. Південною околицею села проліг автошлях Радивилів–Кременець– Острог.

Територія – 3,91 кв. км. Дворів – 145. Населення – 423 особи (2014). Поблизу Бірків виявлено археологічні пам’ятки трипільської і давньоруської культур. Знахідки(уламки кераміки, глиняна жіноча статуетка) з поселення трипільської культури, що зібрав у 1930-х рр. Олександр Цинкаловський, не зберігся.

Перша письмова згадка датована 1545 р. За люстрацією володінь Крем’янецького замку, воно належало Петрові Товмачу. А за поборовим реєстром 1583 р. податки за Бірки платив утікач від московського царя князь Подгорський, який 20 років перед тим отримав від литовського уряду чимало маєтностей у краї.

У 1726 р. власником села був Міхал Прушинський. У деяких історичних документах також зафіксовано назва Борки. Назва населеного пункту походить від місця розташування – в лісах (борах).

У кінці 19 ст. село – центр волості, де було 105 дворів, 779 жителів, працювали школа, 2 млини. За переписом 1911 р. в Бірках мешкали 805 осіб, діяли однокласна школа, фельдшерський земський пункт, горілчана крамниця, 2 млини, кооператива.

Олександр Цинкаловський на сторінках видання: «Стара Волинь і Волинське Полісся: (краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року)»(Вінніпег, 1984) писав:

БОРКИ, с. Крем’янецького пов., Шумська вол., 24 км. від Крем’янця. В кінці 19 ст. було там 105 домів і 779 жителів. Церква мурована з 1776 р., школа, 2 млини. Згідно з ревізією крем’янецького замку належало до Петра Товмача, який утримував там 2 городні на крем’янецькому замку. В 1563 р. вдова по Грицьку — Богдана була властителькою Б. (Пам’ятник т. 4, від 2 ст. 199). У 1570 р. платить Григорова Толмачева за 5 дим., 2 город., 2 млинських коліс. В 1583 р. належить Б. до кн. Подгорського, втікача з Москви, а від нього до інших землян. В році 1726 Б. належить вже до поляка Міхала Грушинського. Згідно з переписом у 1911 р. було там 805 жит., волость, одноклясова школа, фельдшерський земський пункт, горілчана крамниця, два водяні млини (39,000 пуд. річного перемолу), кооператива. Велика власність — 1099 дес. належала до І. Мєльнікова.

Від вересня 1939 р. село – під радянською владою. Від початку липня 1941 р. до 2 березня 1944 рр. село – під нацистською окупацією. У національно-визвольній боротьбі ОУН і УПА брали участь:

Юстина Бабій (1925 р. н.), Анастасія (1926 р. н.) та Євгенія (1928 р. н.) Бойчуки, Кресан, Петро (1922 р. н.) і Федір (1921 р. н.) Войцішевські,

  • Дмитро Воронюк,
  • Зінаїда Гаврилюк (1928 р. н.),
  • Михайло Дмитрук,
  • Василина Закордонець (1914 р. н.),
  • Стах Коломієць,
  • Федір Коновалюк,
  • Михайло Никитюк,
  • Іван та Олекса Павленки,
  • Лідія Петрук (1929 р. н.),
  • Антон (1924 р. н.) і Володимир (1926 р. н.) Родзінські,
  • Євдокія Синиця (1924 р. н.),
  • Текля Тук.

Репресовано 11 сільських родин родин. Із мобілізованих на фронти німецько-радянської війни 49 чоловіків загинуло, 29 пропало безвісти. Після 1944 р. Бірки були центром сільської ради Великодедеркальського району.

У 1950-х роках село ліквідоване шляхом приєднання до с. Соснівка. Відновлене на карті 1990 року. 1949 р. примусово створено колгосп. Згодом до 1990-х рр. у селі була бригада колгоспу “Ювілейний”, після цього діяло ПАП “Мрія”.

Нині земельні паї селян орендує ТзОВ “Аграрія”. Є церква святого Архістратига Михаїла (УПЦ КП; споруджена 1776 р., мурована). Працюють НВК “ЗОШ 1–2 ступенів–дитячий садочок”, бібліотека, фельдшерський пункт, торговий заклад.

У Бірках народилися:

  • церковний діяч, єпископ Володимир (у миру – Поліщук Ва силь Сергійович; 1949 р. н.),
  • військовик, громадський діяч Микола Красицький (1905– 1944),
  • педагог, краєзнавець Олег Наливайко (1923 р. н.).

У селі жили та працювали:

  • педагог, фольклорист Степан Турик (1892–1981),
  • душпастирював (1924–1944) священик УАПЦ Федір Хасевич (1899–р. см. невід.), рідний брат українського художника, члена УГВР від Рівненської області Ніла Хасевича (1905–1952).

Джерела

Уніят, В. Бірки [Текст] / В. Уніят, Б. Хаварівський // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. – Тернопіль, 2004. — Т. 1 : А – Й. — С. 185—186.

Уніят, В. Бірки [Текст] / В. Уніят, І. Фарина, І. Федечко // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. Т. 3. — Тернопіль, 2014. — С. 539—540 : фот.

Цинкаловський, О. Стара Волинь і Волинське Полісся [Текст] : (краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року) / О. Цинкаловський ; Ін-т дослідів Волині. — Т. 1. — Вінніпег, 1984. — С. 127—128.

Article Source

Автор:

Даний автор додав 2889 публікацій.

Залишити відповідь