БІЛИК Леся

 In Освітяни, Письменники | Літературознавці
БІЛИК Леся (з дому — МАЦУРА Леся Петрівна; літературний псевдонім — Олеся Галич; 04.05.1956, м. Осіннікі Кемеровської обл., нині РФ; в українській родині) — педагог, письменниця. Дружина журналіста Леоніда Білика. Відмінник освіти України (2006). Член Національної спілки письменників України (2007). Премія Всеукраїнського літературного конкурсу «Коронація слова», відзнака 2-го Всеукраїнського конкурсу радіоп‘єс. Міжнародна літературна премія імені Уласа Самчука (2017). 

Закінчила філологічний  (українська філологія) факультет Івано-Франківського педагогічного інституту ім. В. Стефаника. Учителювала на Київщині, Івано-Франківщині, Тернопільщині.

Працювала науковим співробітником музею «Зборівська битва» (м. Зборів). мешкає у місті Зборові Тернопільської області. Лауреат Всеукраїнського конкурсу радіоп’єс «Відродимо забутий жанр» ( «Рондо Короля» (2008), «Дев’ятий день” (2011) — у співавторстві з Леонідом Біликом).

Лауреат Всеукраїнського (нині — Міжнародного) конкурсу «Коронація слова» (у 2007 році відзначено твір «Сьоме небо леді Арс», 2009-му — п’єсу «Переступи поріг»).

Публікувалась на сторінках літературних часописів «Дзвін», «Літературний Тернопіль», «Холодний Яр», «Золота Пектораль», «Січеслав»; альманахів «Курінь», «Сонячне гроно», «Подільська толока» та ін.

2019 – Есей Лесі Білик – у коротких списках ІІ літературного конкурсу імені Івана Чендея

Продовжити читати →

Джерела →

Recommended Posts

Leave a Comment

Цей сайт захищений reCAPTCHA і застосовуються Політика конфіденційності та Умови обслуговування Google.

Contact Us

We're not around right now. But you can send us an email and we'll get back to you, asap.

Not readable? Change text. captcha txt