БІЛЬЧЕ-ЗОЛОТЕЦЬКИЙ ПАРК | Борщівський район | Тернопільська область

06.12.2018 | Автор: | Категорія: Пам'ятки природи, Парки | Заповідники

БІЛЬЧЕ-ЗОЛОТЕЦЬКИЙ ПАРК – пам’ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення. Розташований у c. Більче-Золоте Борщівського району.

Постановою Ради Міністрів УРСР від 29 січня 1960 року № 105 «Про затвердження списку найбільш визначних парків-пам’ятників садовопаркової архітектури Української РСР» парку надано статус об’єкту  природнозаповідного фонду.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 584 «Про зміну деяких рішень Уряду України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про природно-заповідний фонд України» Більче-Золотецький парк затверджений як об’єкт природно-заповідного фонду загальнодержавного значення.

Площа 11,0 га.

Парк разом з палацом був закладений у 1800 році для русько-литовського князя Адама Сапіги. В 1839 році на території парку був побудований храм у псевдоготичному стилі, в якому було закладено склеп родини
Сапіги.

Під час Першої світової війни палац був не знищений, але пограбований. В часи Другої світової війни він був розібраний і зник без сліду. З приходом радянської влади у 1939 році князь Павло Сапіга в одязі селянина
був переправлений за кордон, а тіла з фамільного склепу перепоховано на сільському кладовищі.

Загалом уцілів парк площею 11 га. Поряд із 400-літніми деревами місцевої дендрофлори у ньому росли окремими групами дерева, насаджені Сапігами.

Серед них було багато екзотичних: ліріодендрон тюльпановий, горіх чорний, сосна кримська, платан східний, ялина японська, причому посаджені з урахуванням виразного контрасту. Внизу було озеро, до якого сходилися тінисті алеї й доріжки. Правдоподібно, парк проектували відомі дизайнери — ті самі, котрі оформляли Красічин.

Більче-Золотецький парк є одним з найцікавіших парків у Тернопільській області. В цьому парку стоїть два
пам‘ятники:

  • у 1965 р. встановлений пам‘ятник воїнам Радянської Армії, загиблим у війні з фашизмом в 1941-1945 рр.
  •  1996 році постав хрест воякам-українцям, котрі полягли за волю своєї Вітчизни також у цій війні.

На території парку збереглися храм, в’їзні ворота, стадіон і невеликий ставок з джерельними водами. В основу створення композицій парку було покладено добре відомі на той час стилі: ландшафтний (або пейзажний) і регулярний.

Перший стиль поєднував у собі красу природи з архітектурними ансамблями княжого палацу. Зелені насадження у парку були основним об‘єднуючим елементом всієї композиції. Планування вирішувалось з максимальним використанням рельєфу території. Архітектурні елементи були підпорядковані навколишньому пейзажу.

У результаті поєднання двох стилів паркобудування в БільчеЗолотецькому парку створено яскраву декоративну колекцію як на горизонтальній, так і на похилій площинах, де розташовані широкі галявини та звивиста
мережа доріжок.

У зелену канву насаджень вплітались фонтани і водойма, малі архітектурні форми, стадіон для гри у великий теніс. Вздовж доріжок було розбито квітники. Деревні рослини в парку були посаджені біогрупами ( по 3040), які в деяких місцях переглядаються ще сьогодні.

У парку нараховується 60 видів і форм дерев і кущів. Основне тіло насаджень створюють: липи серце листа та європейська, ясен звичайний, клени польовий, несправжньоплатановий і гостролистий, тополя біла, береза повисла.

Є близько 100 вікових дерев, з них 2 тюльпанових дерева, 3 горіхи чорних, 9 сосен Веймутова, гірко каштани звичайні та інші.

Особливу цінність становлять віковічні дерева:

  • тополя біла ( діаметр 140 см, висота 30-32 м, вік 155 років), акація біла (діаметр — 112 см, висота 30- 32 м, вік 145 років),
  • ясен звичайний (діаметр — 132 см, висота 33-34 м, вік 205 років),
  • дуб звичайний (діаметр — 120 см, висота 27-29 м, вік 155 років),
  • клен несправжньоплатановий (діаметр — 118 см, висота 23-25 м, вік 155 років),
  • сосна Веймутова (діаметр — 89 см, висота 33-35 м, вік 165 років),
  • горіх чорний (діаметр — 125 см, висота 36-37 м, вік 205 років),
  • липа європейська (діаметр — 126 см, висота 16-18 м, вік 225 років),
  • ліріодендрон тюльпановий (діаметр — 84 см, висота 27-28 м, вік 110 років).

Було зроблено букетну посадку липи широколистої:

  • 4 дерева, які зрослися (діаметр — 139 см, висота 35 м, вік 105-110 років),
  • 3 дерева, які зрослися (діаметр — 139 см, висота 35 м, вік 105-110 років).

Також тут ростуть ялина колюча форма сиза голуба, магонія падуболиста, таволга верболиста, бук лісовий, ірга роголиста, барбарис Тунберга, клен татарський та інші.

У 1966 році Більче-Золотецький парк поповнився новими цінними деревами і кущами з Гермаківського дендропарку Тернопільської області. Окремими  групами висаджено: сосну кримську, горіхи чорний і грецький, горобину звичайну, обліпиху крушиновидну, гледичію звичайну, софору японську, яблуню ягідну та ін.

Всі ці роботи здійснювались під керівництвом заслуженого лісівника України М.Г.Денеки (директора Гермаківського дендропарку).

Кафедрою лісового і садово-паркового господарства відокремленого підрозділу національного університету біоресурсів і природокористування України «Бережанський агротехнічний інститут» у 2016 році відповідно до вимог статті 38 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» розроблено Проект утримання та реконструкції парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Більче-Золотецький парк»

Земельна ділянка під пам’яткою природи розташована у межах території Більче-Золотецької сільської ради Борщівського району , яка здійснює свої повноваження на її території згідно з чинним законодавством та Положенням про парк-пам’ятку садово-паркового мистецтва.

Джерела:

Гав’юк, М. Більче-Золотецький парк [Текст] / М. Гав’юк, Я. Пелехатий, І. П’ятківський  // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль, 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 138 : фот.

Клименко, Ю. О. Більче-Золотецький парк [Текст] / Ю.О.Клименко // Екологічна енциклопедія : у 3 т. / редкол.: А.В. Толстоухов (голов. ред.) та ін. — Київ, 2007. — Т. 1.: А—Е. — 432 с.

Клименко, Ю. Старовинні парки України загальнодержавного значення [Текст] / Ю. Клименко, С. Кузнєцов, В. Черняк. — Тернопіль, 1996.

Мережа територій та об’єктів природно-заповідного фонду Тернопільської області  [Текст] / під ред. М. П. Чайковського. — Тернопіль, 1985. — 80 с.

Проблеми екології рідного краю [Текст] : навч. матеріали/ Л. П. Царик [та ін.]. — Тернопіль, 1993.— С. 6.

Реєстр заповідних об’єктів Тернопільської області [Текст] / під ред. М. П. Чайковського.  Тернопіль, 1977. — 68 с.

Унікальні перлини Тернопільщини [Текст] /  В.М. Черняк, Г.Б Синиця, І.О П’ятківський. — Тернопіль, 2014. —  С. 129-131 : фот.

Чайковський, М. П. Пам’ятки природи Тернопільщини [Текст] / М.П.Чайковський. — Львів, 1977. — С. 12—13.

Черняк, В. Більче-Золотецький парк загальнодержавного значення — цінний об’єкт еколого-географічної освіти, виховання, просвітництва у Тернопільській області України [Текст] / В. Черняк, Л. Качура // Наукові записки ТДПУ. Серія: географія. — Тернопіль, 2004. — № 2. — С. 261—264.

Черняк, В. М. Старовинні парки садово-паркового мистецтва Тернопільщини – національне багатство України [Текст] / В. М. Черняк // Українська наука: минуле, сучасне, майбутнє : щорічник. — Тернопіль, 1997. — С. 181—187.

Шот, М. У парку, де липа-тризуб [Текст] / М. Шот // Вільне життя. — 2009. — 10 лип. — С. 8 : фот. — (Перлини рідного краю).

Шот, М. У парку двох століть [Текст] / М. Шот // Урядовий кур’єр. — 2009. — 23 черв. — С. 10 : фот.

Article Source

Автор:

Даний автор додав 1733 публікацій.

Залишити відповідь