БАШКІВЦІ | Шумський район | Тернопільська область

Башківці — село в складі Шумської ОТГ. Розташоване за 19 км від районного центру і 25 км від найближчої залізничної станції Кременець . До села приєднано хутір Довжок. Територія – 2,54 кв. км. Дворів – 131. Населення – 214 осіб (2014).

Перша письмова згадка – 1545 р. Тоді Башківці за люстрацією володінь Крем’янецького замку належали Михайлові Лосятинському. В 1570 р. за поборовим реєстром Крем’янецького повіту власниками села були Іван Лозицький, Василь Лосятинський і Януш Жабокрицький. Серед тих, кому поселення належало, була й Марія Буковецька.

В історичних документах ще трапляються назви Баконці, Гошконці, Бушковці, Баківці, Пашківці. Боконци – польське “Боківці” – поселення, яке розташоване збоку, осторонь. Башківці (польське “Бушковци”) походить від татарського “бешке” – голова, башка.

За легендою, біля села був курган (могила), в якому спочили 600 дружинників (“голів”) шумського князя, які у 1261 р. до останнього подиху обороняли фортеці в сусідніх селах Тилявка та Одерадівка. Тіла загиблих татар спалили, а голови настромили на палі. 1704 р. в селі споруджено церкву св. Михаїла.

БАШКІВЦІ, с. Крем’янецького пов., біля с. Тилявки, Шумської вол. В документах Баконці, Гошковці, Бушковці. Село положене над малою річкою Долиною, 13 км. від Крем’янця. В кінці 19 ст. було там 74 домів і 508 жителів. Церква Михайлівська з 1704 року. Згідно з текстом ревізії крем’янецького замку у 1545 р. село це належало до Михайла Лосятинського, який був зобов’язаний до направи 1 городні на цьому замку. В 1570 р. частинно належало до Івана Лозицького і Василя Лосятинського та Януша Жабокрицького. В 1564 р. належало до волинської землянки Марії Буковецької (Опис акт. книги Києво-Центр. Архіву № 2033, ст. 3). 

Наприкінці 19 ст. в селі було 74 двори, 508 жителів, у 1931 р. – 777 жителів. Від початку липня 1941 до 4 березня 1944 р. село – під німецькою окупацією. У національно-визвольній боротьбі ОУН і УПА брали участь:

  • Костянтин Антощук (1914–1945),
  • Володимир Боєнко (1927 р. н.),
  • Андрій Вільжинський (1927–1944),
  • Ольга Волочина (1928 р. н.),
  • Лукерія Гапонюк (1924 р. н.),
  • Ганна Герасимчук (1926–1946),
  • Олена Дворецька (1928 р. н.),
  • Петро Іщук (1920–1946),
  • Надія Колесник,
  • Оксенія Кравчук (1924 р. н.),
  • Андрій Ліщук (1908–1944),
  • Іван (1924 р. н.) і Сергій (1901–1946 р. н.) Никитюки,
  • Олександр Погинайко (1927–1945),
  • Оксенія Старух (1926 р. н.),
  • Мефодій Струкайло,
  • Катерина Терещук (1924 р. н.),
  • Степан Тернавський,
  • Іван Українець,
  • Євдокія (1889 р. н.) і Пестина (1923 р. н.) Чугалинські,
  • Григорій Якубовський (1926–1946).

Репресовано 7 сільських родин. Із мобілізованих на фронти німецько-радянської війни 16 чоловіків загинуло, 13 пропало безвісти. Після 1944 р. село деякий час було окремою сільською радою. Башківці мали статус бригадного села колгоспу, а згодом – агрофірми “Дружба”.

Нині земельні паї селян орендує ФГ “Довжок”. Є церква святого Михаїла Архістратига (1704, дерев’яна), каплиця, пам’ятний хрест. Діють бібліотека, клуб, фельдшерський пункт, крамниця. У селі народився військовик, ґенерал-майор Олексій Слюсаренко (1936 р. н.).

Джерела

Хаварівський, Б. Башківці [Текст] / Б. Хаварівський // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. – Тернопіль, 2004. — Т. 1 : А – Й. — С. 93.

Фарина, І. Башківці [Текст] / В. Уніят, І. Фарина, І. Федечко // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. Т. 3. — Тернопіль, 2014. — С. 539—540 : фот.

Цинкаловський, О. Стара Волинь і Волинське Полісся [Текст] : (краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року) / О. Цинкаловський ; Ін-т дослідів Волині. — Т. 1. — Вінніпег, 1984. — С. 75.

 

Article Source

Автор:

Даний автор додав 2975 публікацій.

Залишити відповідь