БАРВІНСЬКИЙ Богдан Олександрович

БАРВІНСЬКИЙ Богдан Олександрович (15. 07. 1880, Тернопіль – 08. 02. 1958, Львів) – історик, архівіст, археограф, бібліотекознавець, педагог. Д-р філософії (1907). Дійсний член НТШ (1914). Син Олександра та Євгенії, брат Василя та Олександра Барвінських.

Народився в сім’ї Олександра Барвінського. Початкову освіту здобув у Тернополі (1886—1888), продовжив навчання у Всенародній школі імені М. Шашкевича (1888—1890) та Академічній гімназії (1890—1898) у Львові.

У 1888 році родина Барвінських переселилася з Тернополя до Львова. Закінчив школу ім. М. Шашкевича, Академічну гімназію (1898). Вступивши 1898 на філософський факультет Львівського університету, студіював історію під керівництвом М. Грушевського, став членом Академічної громади (1901–1903, з перервою) наукового студентського гуртка, де очолив історичну секцію.

У 1901—1902 pp. навчався у Віденському університеті, а в 1907—1908 pp. доповнював студії в Берлінському університеті, де вивчав історію стародавнього світу, Східної Європи, німецьке право. Під час політичних виступів українських студентів був членом академічної депутації до ректора, внаслідок чого змушений був перевестися 1908 до Віденського університету.

Як стипендіат Галицького крайового виділу в 1901—1903 pp. проходив практику в архіві ґродських і земських актів у Львові. У 1907 р. Богдан Барвінський захистив дисертацію «Жиґимонт Кейстутович, Великий князь литовсько-руський (1432—1440)» у Львівському університеті й здобув науковий ступінь доктора філософії. Брав участь у роботі історико-філософської секції НТШ, до 1918 – її секретар.

Працював у бібліотеці Львівського університету волонтером (1908—1909), практикантом (1909—1913) та асистентом (1913—1919). У 1918—1922 рр. — у бібліотеці «Народного дому» у Львові. Наприкінці 1930-х рр. Б. Барвінський брав участь у створенні книгозбірні «Студіону», яка, за задумом митрополита Андрея Шептицького, повинна була сприяти розвиткові освіти й культури, забезпечувати наукові дослідження.

1919–1925 – професор філософського факультету Українського таємного університету у Львові. 1924–1925 був генеральним секретарем НТШ. У 1939—1942 pр. — директор, заступник директора бібліотеки Львівського університету. У 1943—1944 pр. — бібліотекар об’єднаної бібліотеки товариства «Народний дім» і Наукового товариства імені Шевченка.

У 1944—1947 pр. — старший науковий співробітник, завідувач відділу рукописів Львівської філії бібліотеки АН УРСР (нині — Львівська національна наукова бібліотека України ім. В. Стефаника).

Крім основної роботи в бібліотеках, професор Б. Барвінський читав лекції з допоміжних історичних дисциплін та бібліотекознавства в Українському таємному університеті (1921—1923). У 1921—1939 pp. викладав історію, географію та філософію в Приватній жіночій гімназії сестер-василіянок, Приватній жіночій учительської семінарії Українського педагогічного товариства у Львові, Приватній жіночій гімназії «Рідна школа».

Працюючи директором бібліотеки Львівського університету (1939–1941), написав німецькою мовою нарис історії бібліотеки за 1784–1941 «Kurzer Abriss der Geschichte der Universitäts-Bibliothek in Lemberg. 1784–1941».

У 1944–1947 працював старшим науковим співробітником Львівської філії бібліотеки АН УРСР. Досліджував історію шляхти в Польщі, Австрії та Росії, розвиток освіти та історію духовенства в Україні. Готував до видання збірник документів «До історії греко-католицького селянського духовенства і сільських парафій в Галичині 16–18 ст.», для якого копіював документи з Архіву гродських і земських актів у Львові.

Збирав матеріали до генеалогії роду Барвінських, історії с. Барвін. Підготував кілька історико-генеалогічних монографій: «Рід Айхінґерів в Польщі й на Руси в 16–18 ст.» (1928) та «Рід Хмельницьких» (1930-і). Листувався з М. Грушевським, В. Гнатюком, М. Павликом, Уляною Кравченко, О. Маковеєм, С. Томашівським, І. Крип’якевичем, К. Студинським, І. Кревецьким, Андреєм Шептицьким.

На пропозицію Історично-філософської секції в 1914 р. Богдана Барвінського затверджено дійсним членом Наукового товариства імені Шевченка. Учений обирався членом ряду комісій, зокрема Бібліографічної (1913), Видавничої (1917), Історії штуки (мистецтва) (1922).

Також був членом-кореспондентом Нумізматично- археологічного товариства в Кракові (1909), членом Польського геральдичного товариства у Львові (1909), Товариства охорони українських пам’яток минувшини у Львові (1914), членом-кореспондентом ц.-к. Архівної ради у Відні, членом Ставропігійського інституту (1919). У 1922—1925 рр. — заступник секретаря Історично-філософської секції НТШ.

Б. Барвінський досліджував історію освіти, церкви, духовенства. Активно виступав на захист українських шкіл, які були відкриті в результаті боротьби української громадськості за національну школу ще за часів австро-угорського панування в Галичині та закривалися польською окупаційною владою.

Автор наукових праць, статей і рецензій українською, німецькою та польською мовами. Друкувався у «ЛНВ», «Записках НТШ», «Записках Чину Св. Василія Великого», журналі «Стара Україна» тощо. Документи про життя та діяльність Барвінського зберігаються у відділі рукописів ЛНБ та ЦДІА України у Львові.

Особливу увагу вчений приділяв розвиткові допоміжних дисциплін (геральдики, сфрагістики) та мемуаристики, надаючи важливого значення спогадам як допоміжному історичному джерелу.

Джерела:

БАРВІНСЬКИЙ Богдан Олександрович [Текст] // Наукове товариство імені Шевченка і Тернопільщина (1873—1940) : Історично-філософська секція: дійсні члени : бібліогр. покажчик / Упр. культури Терноп. облдержадмін., Терноп. обл. універс. наук. б-ка, Терноп. осередок НТШ ; уклад. Л. Оленич ; автор вступ. ст. М. Андрейчин ; кер. проекту й наук. ред. В. Вітенко ; ред. О. Раскіна. — Тернопіль : Підручники і посібники, 2017. — С. 32—39. — Режим доступу: http://library.te.ua/wp-content/uploads/2009/03/2018-ntshtern-1.pdf, вільний.

Сварник, Г. І. Барвінський Богдан Олександрович [Текст] / Г. Сварник, В. Ханас // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль, 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 81.

Article Source

Автор:

Даний автор додав 2127 публікацій.

Залишити відповідь