АВАРИ (ОБРИ)

15.01.2019 | Автор: | Категорія: Історія регіону
АВАРИ (давньоруське обри) – кочові, переважно тюркомовні племена. З’явилися в Європі в 5– 6 ст. н. е., прийшовши з Центр. Азії.  На територію сучасної України прийшли з Центральної Азії в 6 ст. За кременецькою легендою про дівчину Ірву, авари штурмували місцеву фортецю, яку обороняли дуліби.

Авари були кочовиками, продукти землеробства одержували у вигляді данини від слов’ян, франків та ін. осілих народів. «Повість временних літ» зберегла давній народний переказ про панування аварів над східно-слов’янським племінним союзом дулібів:

«….існували й обри, що воювали проти цесаря Іраклія і мало його не схопили. Ці ж обри воювали проти слов’ян і примучили дулібів, що [теж] були слов’янами, і насильство вони чинили жінкам дулібським: якщо поїхати [треба] було обринові, [то] не давав він запрягти ні коня, ні вола, а велів упрягти три, або чотири, або п’ять жінок у телігу і повезти обрина, — і так мучили вони дулібів. Були ж обри тілом великі, а умом горді, і потребив їх бог, і померли вони всі, і не зостався ані один обрин. І єсть приказка в Русі й до сьогодні: «Погинули вони, як обри», — бо нема їхнього ні племені, ні потомства».

З середини 7 ст. почався розпад аварського каганату, аварів витіснили з Причорномор’я. Остаточно вони були розбиті й знищені Карлом Великим наприкінці 8 ст. Бог винищив їх, пише «Повість временних літ», за гординю, що відобразилося у вислові «погибоша аки обре».

Джерело:

Лавренюк, В. АВАРИ (ОБРИ) [Текст] / В. Лавренюк // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. – Тернопіль, 2004. – Т. 1 : А – Й. – С. 19.

Article Source

Автор:

Даний автор додав 2769 публікацій.

Залишити відповідь