АНДРЕЙЧИН Михайло Антонович

 In Лікарі, НТШ і Тернопільщина
Андрейчин Михайло Антонович  (22.02.1940, с. Веселівка (мешканці переселені в с. Дворіччя) Теребовлянського району Тернопільської області) — український лікар-інфекціоніст, епідеміолог. Доктор медичних наук (1981). Професор (1983).
Заслужений діяч науки і техніки України (1995). Дійсний член Нью-Йоркської АН (1995), член Європейського товариства з хіміотерапії інфекційних хвороб (1996), почесний член Всесвітнього біографічного центру Кембриджського університету (1999), Польського товариства лікарів-епідеміологів та інфекціоністів, почесний професор Харківського НДІ мікробіології та імунології ім. І. І. Мечникова, член-кореспондент Академії медичних наук України (2007). Ім’я Андрейчина внесено у Всесвітній бібліографічний довідник видатних людей «Хто є Хто» (1999).

Михайло Андрейчин народився 22 лютого 1940 року в селянській сім’ї на Теребовлянщині. У місяч­ному віці разом з батьками переїхав у м. Копичинці.

У 1947 році вступив до першого класу Копичинецької середньої школи, яку закінчив з від­знакою. У 1963 році закінчив Тернопільський медичний інститут і зараховується у клінічну ординатуру при кафедрі інфекційних хвороб.

Відслуживши в армії, працює терапевтом на Бережанщині. З 1969 року — асистент на кафедрі інфекційних хвороб та епідеміології’Тернопільського медичного інституту, з 1975 року — доцент.

У 1970 році захищає кандидатську, у 1979 році — докторську дисертацію на тему «Холемія і бактерійна флора в патогенезі та клініці вірусного гепатиту і холецеститу» і стає наймолодшим на той час в інституті доктором медичних наук. З 1981 року М. А. Андрейчин очолює кафедру інфекційних хвороб, з 1983 року — проректор з наукової роботи інституту.

Широка палітра наукових інтересів М. Андрейчина. Він не лише активно генерує наукові ідеї, а й наполегливо і послідовно втілює їх у життя. Вагомий внесок зробив у вивчення нез’ясованих ланок патогенезу вірусних гепатитів, харчових токсикоінфекцій, сальмонельозу, шигельозу, бешихи, еризипелоїду, гострих респі­раторних хвороб та ряду інших. Під керівництвом М. А. Андрейчина вперше роз­роблено термографічну семіотику розповсюджених інфекційних хвороб.

Важли­вим напрямком наукової діяльності Михайла Антоновича є удосконалення діагнос­тики та лікування інфекційних хворих. Вперше в Україні почав засто­совувати препарати рекомбінантного інтерферону в лікуванні хворих на гепатит В, оперізувальний герпес. В останнє десятиріччя під його керівництвом розроб­лено, апробовано і з успіхом впроваджено в практику високоефективні схеми комплексного лікування з використанням різних ентеросорбентів, антиоксидантів, гепатопротекторів, імуномодуляторів. Вони застосовуються не лише в Україні, а й знайшли визнання за кордоном.

Наукові здобутки Михайло Андрейчин широко висвітлив у наукових публікаціях. Він є автором і співавтором понад 400 наукових і навчально-мето­дичних праць, у тому числі 14 монографій, довідників, керівництв для лікарів, навчальних посібників, 20 методичних рекомендацій та інформаційних листів, затверджених МОЗ, низки науково-популярних брошур, за його редакцією видано «Довідник фельдшера» у двох томах. Має 27 авторських свідоцтв і патентів на винаходи. М. А. Андрейчин створив школу українських інфекціо­ністів. Під його керівництвом підготовлено і захищено 5 докторських і 24 канди­датські дисертації.

Значну увагу М. Андрейчин приділяє педагогічній роботі. Його лекціями захоплюються не лише студенти, а й аспіранти, послухати їх і вчитися лекторської майстерності приходять науковці і практикуючі лікарі. Першочергове значення надає М. Андрейчин практичній роботі студентів, оволодінню ниминавичок клінічного обстеження хворого, застосуванню найновіших методів діагностики і сучасного лікування, лікарської етики. Очолюваний ним колектив кафедри склав і випустив компакт-диск «Інфекційні хвороби», що є першою спробою в Україні подати навчальний матеріал в електронному варіанті.

М. Андрейчин не лише видатний науковець і педагог, але й досвідчений лікар-клініцист. У 1994 році він брав участь у ліквідації спалаху холери на півдні України. Його клінічні обходи приносять користь не тільки хворим, а й є доброю школою для молодих і досвідчених лікарів.

М. Андрейчин виконує велику громадську роботу. З 1995 року завдяки його зусиллям почав видаватись перший всеукраїнський науково-практичний журнал «Інфекційні хвороби». Часопис вийшов на 1,5 року раніше, ніж подібні фахові журнали деінде на теренах колишнього СРСР. Зараз часопис, головним редактором якого є М. Андрейчин, визнаний не лише в Україні, але й за кордоном.

Він є членом редакційних колегій і рад 5 науково-медичних журналів. У 1997 році очолив ініціативну групу, завдяки зусиллям якої було створено Асоціацію інфекціоністів України. На установчій конференції Асоціації М. Андрейчина одноголосно обрано Головою.- Під його керівництвом уже проведено з’їзд інфекціоністів України, 4 пленуми і науково-практичні конференції.

Розробки М. Андрейчина, спрямовані на покращення надання медичної допомоги інфекційним хворим, здобули високу оцінку серед фахівців. Вони демонструвались на виставках досягнень народного господарства і були удостоєні срібної (1989) медалі, ряду дипломів. За значні досягнення в галузі інфектології в 1998 році його нагороджено Почесною грамотою Міністерства охорони здоров’я України. У цьому ж році на загальних зборах Академії наук вищої школи України М. А. Андрейчина за створення української школи інфекціоністів, за вклад у розвиток медичної науки і редагування всеукраїнського науково-практичного медичного журналу «Інфекційні хвороби» було відзначено найпрестижнішою нагородою — орденом Ярослава Мудрого.

Протягом багатьох років професор М. Андрейчин є членом Спеціалізованої ради по захисту докторських дисертацій з інфекційних хвороб, понад 4 роки був експертом ВАК України.

М. Андрейчин визнаний науковець не лише в Україні, а й у світі. Про його наукові досягнення щодо сучасної терапії гострих і хронічних вірусних гепатитів, лептоспірозу, кишкових інфекцій довідуємося з численних міжнародних і регіональних з’їздів та конференцій (7-й міжнародний конгрес з інфекційних хвороб у Празі, з’їзди інфекціоністів Росії, Білорусі, Литви, міжнародні конгреси з інфекційних хвороб у Бостоні, Варшаві, Базелі тощо).

З 1995 року М. Андрейчина обрано дійсним членом Нью-Йоркської академії наук, з 1996 року — Європей­ського товариства з хіміотерапії інфекційних хвороб, з 1999 року — він почесний член Всесвітнього бібліографічного центру Кембриджського університету. Його ім’я і досягнення у 1999 році внесено у всесвітній бібліографічний довідник видатних людей «Хто є Хто».

Попри велику зайнятість Михайло Андрейчин надзвичайно чуйний і простий у спілкуванні. Співробітники, учні поважають його за інтелігентність, порядність і доброзичливість, високий професійний рівень, людяність і скромність.

Джерела:

Андрейчин, М. Започатковано співпрацю з польськими вченими [Текст] : [про спільні наук. дослідження Терноп. осередку НТШ та пол. науковців] / М. Андрейчин // Вільне життя. – 2008. – 5 квіт. – С. 4.

Андрейчин, М. Молода жага творчого пошуку [Текст] : [спогади] / М. Андрейчин // Літературний Тернопіль. – 2015. – № 4. – С. 117-127.

Андрейчин, М. Наукове товариство ім. Шевченка на Тернопільщині: минуле і сучасність [Текст] / М. Андрейчин // Збірник праць / Терноп. осередок НТШ ; відп. ред. серії М. Андрейчин . – Т. : Терно-граф, 2013. – Т. 8: Музеї Тернопільщини. – С. 17-23.

Андрейчин, М. Пам’ятник святому Роху в Копичинцях [Текст] / М. Андрейчин // Літературний Тернопіль. – 2014. – № 4. – С. 137-141 : фот.

***

Головин, Б. Тернополянин – у складі АМН України [Текст] / Б. Головин // Вільне життя. – 2007. – 14 лип. – С. 1.

Збірник праць [Текст] / Терноп. осередок НТШ ; відп. ред. серії М. Андрейчин. – Т. : Терно-граф, 2013 – .
Т. 8 : Музеї Тернопільщини : Scientific collection / ред. Е. Бистрицька. – 2013. – 544 с. : іл.

Медицина, наука, Україна ведуть його дорогами життя [Текст] : 75 років видат. вченому та громад. діячу М. А. Андрейчину // Медична академія. – 2015. – № 4 (21 лют.). – С. 3, 4 .

Савка, Б. Копичинці: мандрівка через століття [Текст]. – Тернопіль, 2001. – С. 552-554.

Славний ювілей Михайла Антоновича Андрейчина [Текст] : [70-річчя з дня народж. видат. вченого-інфекціоніста, педагога, громад. діяча] // Інфекційні хвороби. – 2010. – N 1. – С. 85-87 : фот.

Файфура, В. Життя, віддане науці. Фонд професора Е.Н. Бергера в обласному архіві [Текст] / В. Файфура, М. Андрейчин // Медична академія. – 2015. – № 14 (25 лип.). – С. 7 : фот. ; № 15 (7 серп.). – С. 7 : іл.

 

 

Recommended Posts

Залишити відповідь до Анонім Скасувати відповідь

Цей сайт захищений reCAPTCHA і застосовуються Політика конфіденційності та Умови обслуговування Google.

Contact Us

We're not around right now. But you can send us an email and we'll get back to you, asap.

Not readable? Change text. captcha txt