АБРАМОВИЧ Никанор Никандрович

 In Церковні діячі
АБРАМОВИЧ Никанор Никандрович (справж. – Бурчак-Абрамович; 27. 07 (08. 08). 1883, с. Мизове, нині Старовижів. р-ну Волинської області – 21. 03. 1969, м. Карлсруе, Німеччина) – церковний і культурно-освітній діяч, митрополит УАПЦ. Брат П. Абрамовича.

Закінчив Волинську духовну семінарію в Житомирі (до 1902 діяла в Кременці), духовну академію в Києві. В період УНР – один із організаторів церковного й освітнього життя на Волині.

1918 -редактор журналу «Світець», 1919 – співредактор журналу «Громадянин». Голова Собору в Почаєві 3-10 жовтня 1921, який ухвалив рішення про українізацію церкви. Співорганізатор відновлення і УАПЦ 1941-1942.

9 лютого 1942 хіротонізований на єпископа, від березня того ж року – єпископ Київський і Чигиринський. У Почаєві вів переговори з митрополитом Української автономної церкви Олексієм (Громадським) про об’єднання двох церков, підписав 8 жовтня 1942 «Акт поєднання».

Від 1944 – в Німеччині. 1953 обраний митрополитом УАПЦ в еміграції. Від 1948 – голова Богословського наукового інституту УАПЦ. Редактор журналу «Богословський вісник” і «Рідна Церква», видань «Служебника»” (1949) і «Часослова» (1950).  Автор праць:

  • «Догматично-канонічний устрій Вселенської Православної Церкви»,
  • «Історія Дерманського монастиря» (обидві – 1948),
  • «Старі церковні звичаї на Волині» (1950),
  • статей на церковні й історико-краєзнавчі теми.

Джерело:

Гуцал, П. АБРАМОВИЧ Никанор Никандрович ([Текст] / П. Гуцал, М. Костриця// Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. – Тернопіль, 2004. – Т. 1 : А – Й. – С. 18 : фот.

Recommended Posts

Leave a Comment

Цей сайт захищений reCAPTCHA і застосовуються Політика конфіденційності та Умови обслуговування Google.

Contact Us

We're not around right now. But you can send us an email and we'll get back to you, asap.

Not readable? Change text. captcha txt