Видатні діячі та почесні громадяни Шумщини

Вони ступали Шумськими стежками, вони торкались Шумщини трудами…

(за матеріалами Шумської центральної районної бібліотеки)

 

АНТОНОВИЧ ВОЛОДИМИР БОНІФАТОВИЧ

Народився 1834 року. Археолог, археограф, професор історії, В числі масиву робіт Антоновича — праці «О местоположении летописних городов Шумска й Пересопници». Та «Археологічна карта Волинської гу­бернії» з археологічними матеріалами з Шумщини.

Помер 1908 року.

 

БАБІЙ СТЕПАН ОЛЕКСАНДРОВИЧ

Народився в селі Мирове (Голибіси) 1940 року. Закінчив Тернопільсь­кий медінститут. Член Національної Спілки письменників України з 1981 року. Автор численних збірок віршів, серед яких поетичні збірки:

«Журавлиний невід», «Відкриваю себе», «Україна під сатаною», «Це — інший світ», «У холодному блиску комет», «Вертаючий з небес», «Та­кий день» та книги прози «Криниці на пагорбах», «Волинські дзвони», «Луни повстанського краю». З 2001 року—голова Рівненської обласної організації НСПУ.

 

БАРБЕЛЮК ПАРФЕШЙ ОЛЕКСІЙОВИЧ

Народився в селі Великі Загайці 1937 року. Закінчив середню школу 1955 року. З 1960 р—в Тернополі. Майстер народних промислів (живо­пис). Автор картин «Реве та стогне Дніпр широкий», «Бучацький водо­спад» та інших.

 

БОРЕЙКО СЕРГІЙ МИКОЛАЙОВИЧ

Народився в Шумську 1912 року. Вчився і працював в іконописній майстерні Почаївської лаври (1927-1939), потім в Академії Красних мис­тецтв у Варшаві /1938-1939/ у відомих художників Прушковського та Артца. Війна перервала навчання. У 1939-1941 роках працював з колек­тивом художників у Луцьку. Учасник Великої Вітчизняної війни. З 1946 року жив у Львові. Працював у майстернях художнього фонду (1946-1948,19.1972рр.) та історичному музеї (1948-1952 рр.). З 1947 року брав участь у виставках у Львові, Києві, Москві, Луцьку, Рівному, Тернополі, Жешуві (Польща). Персональна виставка митця проходила у Львівсько­му музеї українського мистецтва 1983 року.

Живописні твори — картини «Будують міст» ( 1947), «Портрет ху­дожника Турина» (1957), Ф.Бриж (1959), «Козацькі могили» (1970). Монументальні роботи: керамічна мозаїка «Космос» у Тернопільсь­кому кафе «Космос», кольоровий рельєф «Воз’єднання», мозаїка на бу­динку птахофабрики в Пустомитах, мозаїка «Естрадний концерт» на фасаді Палацу культури села Андріївка на Львівщині. Для Тернопільсь­кого краєзнавчого музею зроблено діораму «Визволення Тернополя».

Графічні роботи: кольорові ліногравюри «Два покоління», «Порт­рет Шевченка», «Шевченко в майстерні Сошенка», «Портрет художни­ка Левицького».

Помер у Львові 1988 року.

 

ВИШНЕВЕЦЬКА (МОГИЛЯНКА) ІРИНА (РАЇНА)

Дочка молдавського господаря, двоюрідна сестра Петра Могили. Вдова князя Михайла Корибута Вишневецького. З 1605 року— власни­ця Рахманова. Була меценатом друкарні К. Транквіліона-Ставровець-кого.

Померла 1631 року.

 

ВИШНЕВЕЦЬКИЙ МИХАЙЛО — СЕРВАЛИ

Князь, у 1672-76 роках — король Речі Посполитої. Надав привілеї і кошти на ремонт потерпілого від татарського нападу і пожежі Рахманова (1673р.)

 

ГАВРИЛЮК ОЛЕГ МИКОЛАЙОВИЧ

Народився 1959р. в Тернополі.

Археолог, член Всеукраїнської спілки краєзнавців. Керівник архео­логічних експедицій на Шумщину в 1988—2000 роках. Автор роботи « Дослідження давньоруського археологічного комплексу поблизу с. Антонівці на Тернопільщині», ряду статей про археологію Шумщини в періодиці.

 

ДАНИЛЕВИЧ ВІКТОР КЛИМЕНТОВИЧ

Народився 24. 11.1899 р. в с. Тилявка. Закінчив семінарію, Новоросійський університет. Хорунжий УСС в 1917-20 рр. Вчитель Шумської в 1921-45 роках. Археолог-аматор, зібрав цінну колекцію пам’яток. Лауреат кількох конкурсів фотографії. Матеріали В. Д. широко використовував О. Цинкаловський.

І 945р. — репресований. В березні 1963р. помер в м. Осіннікі (Росія), п м похований.

 

 

 

ДАНИЛО РОМАНОВИЧ (ДАНИЛО ГАЛИЦЬКИЙ)

І [вродився бл. 1201 р.( :дііувач Гал.-Вол. Князівства, до складу якого Шумщина увійш-ІІ.І І.’.’Кр. 1233р. переміг під Шумськом військо королевича Ендре. Перед битвою молився в соборі Симеона в Шумську.На честь Д. було на­звано фортецю Данилівград. Помер 1264р.

 

ЖУК СЕМЕН АНТОНОВИЧ

Народився 1898 року в селі Боложівка. Провідний діяч Кременець­кого повітового товариства «Просвіта», людина надзвичайно таланови­та, здібний організатор, активіст кооперативного руху, діяч української радикальної партії. Організовував численні віча, гостро критикував ко­лонізаційну політику польського уряду, відстоював право українських дітей на навчання рідною мовою. Багато зусиль доклав, аби Почаївську Лавру перетворити на осередок української духовної культури. Виступав проти русифікаторської політики окремих керівників лаври. Видав «Ко­роткий історичний нарис Почаївської Успенської Лаври» під псевдонімом С.Антонович. Книжка вийшла у видавництві «Церква і нарід» у Кре­менці 1938 року.

Загинув від рук НКВС в липні 1941 року.

 

ІГЕЛЬСТРОМ КОСТЯНТИН ГУСТАВОВИЧ

Народився в Шумську 1799 року. Член таємного товариства «Военньіе друзья» в Росії. В грудні 1825 року пробував підняти повстання у військах Окремого Литовського корпусу. В квітні 1827 року військовим судом був позбавлений дворянства, засуджений на 10 років каторжних робіт разом з іншими декабристами. 1836р. відправлений рядовим на Кавказ. 1843р. звільнений в запас в чині поручика із забороною в’їзду до Москви й Петербурга.

 

ІЛЬКІВ ВАСИЛЬ МИКОЛАЙОВИЧ

Народився 1938 р.в с. Велеснів (нині Монастириського району). Як син воїна УПА — вивезений на Далекий Схід. В Україну повертається в кінці 50-х рр., на Шумщині— з 1963 року. Самодіяльний композитор, виконавець, хоровий диригент, педагог, заслужений працівник культури України. Керівник Шумської аматорсь­кої народної капели протягом ЗО років, ініціатор створення і учасник вокального квартету "Спалах". Дипломант багатьох республіканських та загальносоюзних конкурсів.

В творчому доробку (як композитора) серед інших — пісні на слова поетів-шумчан.

 

ІЛЬКІВ АНДРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ

Народився 1970 р. в Шумську. Син В. Ільківа. Закінчив Шумську му­зичну школу, Хмельницьке музучилище, Нац. Муз. Академію ім Чайковського. Соліст Нац. Будинку органної та камерної музики України. Викладач кафедри Нац. Муз. Академії ім. Чайковського.

Лауреат конкурсу «Перший талант світу» (1995,Тулуза),лауреат міжна­родного конкурсу трубачів- професіоналів (1998).

 

ІНГВАР ЯРОСЛАВИЧ

Князь Луцький, Дорогобузький і Шумський (зг. 1171-1212). Прово­див політику співпраці зах. руських князівств. Підтримував стосунки з Польщею, його зятем був вел. кн. краківський Лешко Білий. Є одним з героїв «Галицько-Волинського літопису», згадується в «Слові о полку Ігоревім».

 

КАЛЬТЕНБЕРГ ЛЕВ (КАІТЕШЕКСНІЕЖ).

Народився 1910 року в Шумську.Середню школу та університет за­кінчив у Львові, аспірантські студії проходив у Відні, Дрездені, Парижі. Один з організаторів львівського мистецько-літературного об’єднання "Рибалки", член малярської групи "Артес".

Учасник війни 1939 року та партизанських дій Югославської націо­нальне – визвольної армії. Після повернення до Варшави — журналіст, редактор Польського радіо. З кінця 1950-х років активно працює як письменник. Основні твори: «Стережений вогонь»( 1961), «Дно чари» (1965),«3анашуівашусвободу»(1968).

Помер 1989 року у Варшаві.

 

КИРИЛЮК АРТЕМІЙ

Народився в 1911 році в селі Великі Загайці.1934 р. закінчив Техніч­ний ліцей у Вишнівці, 1939 — Міську школу малярства і прикладного мистецтва у Варшаві. Під час німецької окупації працює в Коломиї.

У 1944 році виїхав до Австрії, опісля емігрував до Канади. Звідти переїхав до Філадельфії (США).

Член українського мистецького гуртка «Спокій» у Варшаві, об’ єднання митців українців в Америці (ОМУА). Брав участь у виставках художників в Європі та Америці. Працював у жанрі краєвиду.

Номер 1970р., похований в Бавнд-Бруку. Діє мистецька фундація їм. Кирилюка, яка видає нагороди молодим митцям на щорічних вер­нісажах ОМУА.

 

КОЛЛОНТАЙ  ГУГО (Коllataj  Ниgо)

Народився в селі В.Дедеркали 1750 року. З 1773р. працює в Комісії народної освіти —першого в світі міністерства освіти. З 1782 — ректор Ягелонського університету в Кракові, реформував його діяльність. З 1791р. –  коронний підканцлер. Співавтор й ініціатор прийняття конституції.  3 травня 1791 року.

 З змінною  політичного курсу країни вигнаний. Маєток конфіскований…Гуго Коллонтай був активним учасником польського повстання 1794 року, защо його було ув’язнено (1794-1802р.) В 1802-1806 рр. він прожи­вав на Волині — в с. Тилявка. Разом з Т.Чацьким заснував ліцей у Кре­менці.

1807 р. примусово вивезений до Москви.

Помер 1812 р. у Варшаві.

 

КУШНІРЕНКО АНДРІЙ МИКОЛАЙОВИЧ

Народився в 1933 році в селі В.Загайці. Закінчив Львівську консерва­торію їм. Лисенка, диригентський факультет (спеціальність — хорове диригування). З 1962 року—художній керівник Буковинського ансамб­лю пісні і танцю (м.Чернівці). Під його керівництвом ансамбль одер­жав звання «Заслуженого» у 1969 році, двічі ставав лауреатом Всесоюз­них оглядів і конкурсів професійних хорових колективів. Виступав у декадах, днях української літератури і мистецтв в Казахстані, Росії, Баш­кири, Молдові, Естонії, в культурній програмі «Олімпіада-80» у Москві. З ансамблем виїжджав на гастролі за кордон: Фінляндія, Румунія, Чехос-ловаччина. Неодноразово брав участь в урядових концертах у Києві, Москві, присвячених знаменним подіям. А. Купшіренко удостоєний в 1984 році звання лауреата Державної премії імені Т. Шевченка.

Автор багатьох музичних творів, займається записами музичного фольклору і обробкою народних пісень, аранжуванням для хору й орке­стру народних інструментів.

 

ЛАВРЕНЮК ВЕНЕДИКТ АНТОНОВИЧ

Народився в селі Мізюринці 1933 року.

Заслужений працівник культури, лауреат премії ім Д.Яворницького, голова Тернопільської організації Всеукраїнської Спілки краєзнавців. За побудову експозиції ТОКМ нагороджений орденом «Знак пошани».

Працює в галузі історичного краєзнавства, народознавства, етног­рафії. Співавтор історико-краєзнавчого нарису «Тернопільщина турист­ська» (1983) та путівників «Тернопільський краєзнавчий музей» (1986), «Музеї Тернопільщини» /1989/, автор цілого ряду статей та наукових пуб­лікацій у періодиці, наукових збірниках. Автор книги "Мізюринецьке перевесло", збірки статей "Записки музейника". Редактор «Наукових за­писок Тернопільського краєзнавчого музею» (1993,1998). ЛАЗАРЧУК АНДРОННИК ГРИГОРОВИЧ

Народився в селі Удовець, тепер Волинської області. Український живописець. В 1904-1913 роках викладав малювання і креслення в учи­тельській семінарії в селі В.Дедеркали. Підтримував близькі стосунки з сім’єю Лесі Українки, зокрема з матір’ю поетеси письменницею Оленою Пчілкою, ілюстрував її видання.

Його твори: «За читанням листа» (бл.1888), «Родинна група» , «В се­лянській хаті», «Портрет Т.Шевченка».

 

ОМЕЛЯНОВИЧ-ПАВЛЕНКО МИХАЙЛО

Народився 1878 р. в Тифлісі. Головнокомандувач армії УНР, здійснив унікальну операцію — Перший зимовий похід.

1936 року гостював в с. Мізюринці, написав тут портрети місцевих жителів Михайла і Захара Ґалаґанів, портрет невідомої дівчини, що до­тепер зберігаються в селі.

Помер 1952 р. в Парижі.

 

ПАТЕЙ-БРАТАСЮК МАРІЯ ГРИГОРІВНА

Народилась 1956р. в с. Кордишів. Доктор філософських наук, поете­са. Автор книг поезій «На вістрі полум’я свічі» та «Єдиність твоя не­скінченна». Живе і працює в Тернополі.

 

ПЕТРУК-ПОПИК ГЕОРГІЙ МИХАЙЛОВИЧ

Народився в селі В.Іловиця 1932 року. Закінчив Тернопільський мед­інститут, працював в Шумську. Поет, член НСПУ з 1983 року. Автор ряду поетичних книг, серед яких збірки «Пригорща жита», «Тополиний сніг», «Березневі послання», «Листків пожовклих переліт», «В обіймах блискавиць».

Подіям на Шумщині присвятив роман у віршах «Полум’я Волині».

7Іауреат премій ім. Братів Лепких, Уласа Самчука.

Кавалер ордена «За заслуги».

Помер 15 червня 2006р. Похований в селі В.Іловиця.

 

РАДОШІВСЬКИЙ (Баран) ГРИГОРІЙ ЯКОВИЧ.

Народився в селі Радошівка 1930 року. Поет, член НСПУ.

За вірші антикомуністичного змісту у 1949 був заарештований МГБ, ув’язнений в Кременецькій тюрмі і засуджений до смертної кари, пізніше вона була замінена 25 роками сталінських таборів і 5 роками позбавлен­ня прав після відбуття покарання.

У1956 році був реабілітований.

Працював завклубом в Тилявці, літпрацівником у В. Дедеркальській і Бірківській райгазетах, заочно закінчив факультет журналістики Львівського державного університету ім Івана Франка. У1969 році — перша книжка «Квіти на постаментах» (видавництво «Каменяр»). У 1994 році видав збірку «Біль перебитого крила», а в 1995 році — «Мальви прийдуть на поклін».

Г.Радошівський є автором краєзнавчих нариєш «НадСтрипою» (1981), «Заліщики» (1988), які видані у Львові.

 

САМЧУК УЛАС ОЛЕКСІЙОВИЧ

Народився в селі Дермань Рівненської області 1905 року. Юнацькі роки пройшли в селі Тилявка.

Один із найвидатніших прозаїків України XX століття. Серед кра­щих творів — роман-епопея «Волинь» (описує події на Шумщині пер­шої чверті ХХст.), роман «Марія» — перший опис голодомору 1932 -33 років, романи «Юність Василя Шеремети», «Чого не гоїть огонь», «Пла­нета ДІ- Пі.», книги спогадів «На білому коні» та «На коні вороному». Помер 1987 року в Канаді.

У Тилявці з 1993 року діє меморіальний музей письменника. СВЯТОСЛАВ, КНЯЗЬ ШУМСЬКИЙ

Згадується в числі загиблих на Калці 1223 року князів. За поширеною версією — син Інгваря Ярославича, що отримав Шумськ після розподі­лу Погорини.

 

СІКОРСЬКИЙ КАЗИМИР БРОНІСЛАВОВИЧ

Народився в селі Ходаки в 1936 році. Відомий в Україні художник і скульптор, автор скульптурної композиції «Материнський поклик» у парку Слави (м. Тернопіль), серед творчих знахідок і удач митця ос­танніх років — пам’ятник Северину Наливайку(м.Гусятин), меморіаль­на дошка Б.Лепкого у Бережанах, пам’ятник Т.Шевченку в Шумську.

Заслужений діяч мистецтв, лауреат обласної мистецької премії імені Михайла Бойчука.

 

СКОРУПСЬКИЙ (ШКОРУБСЬКИЙ) МАКСИМ АНТОНОВИЧ

Народився 15.8.1915 в с. Антонівці.

Курінний УПА, будівничий табору в Антонівцях, учасник боїв в Стіжку, Вишнівці, Андрушівці, в Суразьких лісах. З 1944р. емігрант.

Автор книги «Туди де бій за волю» (1992) — найповнішого джерела з історії УПА на Шумщині.

Помер 30.12.1981 в США.

 

КИРИЛО ТРАНКВІЛЮН СТАВРОВЕЦЬКИЙ

Український письменник—полеміст, друкар. 1618рокув маєтку Ірини Могилянки-Вишневецької Рохманові організував роботу друкарні, ви­дав там свою книгу «Євангеліє Учительне», котра справила значний вплив на тогочасну громадськість.,

Помер 1648 року в Чернігові.

 

СУРАЗЬКИЙ ВАСИЛЬ

Провідний діяч Острозької школи, видатний письменник-полеміст. Народився в середині XVI ст. в місті Сураж. Редактор Острозької Біблії (1581), редактор Острозької друкарні, управитель маєтностей Острозької

Академії. Автор ряду полемічних книг, серед яких виділяється «Книга про істинну віру» (1598, Острог). Вчитель Івана Вишенського. Помер близько 1608 року.

 

ТКАЧУК ГАННА АНТОНІВНА

Народилась 1923 року в с.Васьківці. Медсестра У ПА (Берізка) .Україн­ська поетеса. Авторка книг поезій «Молитва і пісня» (1996) «Молитва і пісня -2» — (2000). Померла 11 грудня 1997 року.

 

ТУРИК СТЕПАН ІВАНОВИЧ

Народився в селі Шкроботівка 1892 року. Збирач народних пісень. Його записи цінні тим, що, знаючи нотну грамоту, він записував не тільки тексти пісень, а й ноти до кожної, навіть на два, чотири голоси. Чимало дібраних ним і опрацьованих пісень були видрукувані у збірниках, які надавались і продовжують видаватися інститутом мистецтвознавства фольклору та етнографії ім. М.Рильського Академії наук України.

 

ХИЖДЕУ ОЛЕКСАНДР

Народився 1811 року в с. Мізюринці. Поет, літературознавець, фольклюрист. Зачинатель молдавської фольклористики. Випускник Харківсь­кого університету. Один з перших дослідників біографії та спадщини конороди. Автор циклу «Молдавські сонети», повісті «Дука».

Помер 1874р. в Криштинешті (Молдова).

 

ХОМЧУК ОЛЕНА

Народилась в с. Великі Загайці (рік невідомий). Самодіяльна поетеса під псевдонімом Олена Волинянка. Мати поетеси Галини Гордасевич. Два  опубліковано в журналі «Тернопіль» (1994).

 

ШОСТАЦЬКИЙ ГРИГОРІЙ МИКОЛАЙОВИЧ

Народився 1908 року в селі В.Загайці. 31942 року—полковник Червоної  армії. З квітня 1945 року — Герой Радянського Союзу. Командир 94-ї гвардійської стрілецької дивізії. Загинув в березні 1945 року. Похований в  м.Вєнгрув (Польща).

 

ЯРМОЛІНСЬКА ІРИНА.

Народилась на початку XVII ст. (точніших даних немає) в родині володарів Шумська Боговитинів. Видана заміж за волинського підчашого Костянтина Ярмолінського . Багато сприяла книгодрукуванню на

Волині, надавала кошти на видання книг Кирила-Транквіліона Старовецького. 1626 року овдовіла і на землях, отриманих нею як посаг, розпочала будівництво замку-монастиря св.Івана Милостивого./

1627 року будівництво поблагословив митрополит Петро Могила. Споруджений  у с. Малі Загайці монастир став однією з укріплених твердинь на шляху кримських татар та турків, а також після загибелі Обицького монастиря — сховищем книг, документів та земельних актів (до1914 року).

Заповітом від 1637 року І. Ярмолинська передала усі свої маєтності спорудженому нею монастирю. По смерті (дата невідома) похована в південній стіні монастирського храму. В наш час храм є унікальною пам’­яткою українського бароко, стоячи на рівні з Межиріцьким монасти­рем, Одеським замком та іншими спорудами оборонносакрального бу­дівництва.

Зберігся портрет Ірини Ярмолінської, який, попри сумніви в його автентичності, привертає увагу дослідників українського барокового живопису.

Article Source

Автор:

Даний автор додав 1927 публікацій.

Залишити відповідь