Шумщина від А до Я

27.05.2010 | Автор: | Категорія: Бізнес-довідники

Шумщина від А до Я

(алфавітний довідник)

А

АВТОБУСНЕ СПОЛУЧЕННЯ – основний вид громадського транспорту на Шумщині. На маршрутах району працюють ВАТ «АТП -16145», перевізники з Тернополя, Кременця, Острога, 14 автобусів підприємців-фізичних осіб. Протягом року послугами а.с. користуються біля 500 тис. пасажирів, 55% яких – представники пільгових категорій. Із 60 населених пунктів району регулярним сполученням охоплено 58 (97%).

АНЕМОНА РОЗЛОГА АNEMONE LAXA JUZ. (А. NARCISSIFLORA L. VAR. LAXA ULBR., A. NARCISSIFLARA VAR. PO)  Багаторічна трав’яниста рослина заввишки 20-

100 см, з коротким кореневищем, вкрита м’яким опушенням. Листки пальчасторозсічені. Квітки білі або рожевуваті, зібрані по 3-8 у зонтиковидні суцвіття. Цвіте у травні – червні. Плодоносить у липні – серпні. Розмножується насінням. Рідкісна рослина. Трапляється спорадично на Шумщині.

АНДРУШІВКА –центр сільської ради. Населення-405 чоловік. Відстань до Шумська –

22 км., до залізничної станції  Мізоч – 27 км.  1583 року Андрушівку придбали  князі Острозькі, 1650 – єзуїтський колегіум.  У кінці 19 ст. село нараховувало 79 дворів, 565 жителів. 1931р – 810 чоловік 1941-45 – із 32 мобілізованих до Червоної армії жителів загинуло 5. в селі працювали: школа, бібліотека, БК, медпункт, 2 магазини, кравецька і взуттєва майстерні, населення становило 586 чол. В селі діють: магазин ПП Грицаюк, фельдшерсько-акушерський пункт, загальноосвітня школа 1 ступеня,  клуб, бібліотека.

АНДРУШІВСЬКЕ РОДОВИЩЕ СУГЛИНКІВ І ГЛИНИ – знаходиться на  північній околиці с. Андрушівка. Обстежено трестом “Київгеологія”  в 1959  році. Корисні копалини: суглинок лесовидний, малопіщаний, товщею 2,5м. глина голубувато-сіра, ущільнена, товщею до

2,5 м. Глибина залягання: 0,4 м.

АНТОНІВЦІ – село Великоіловецької сільської ради. Розташоване за

30 км. від Шумська. В 9-10 ст. в околиці сучасних Антоновець існувало давньоруське городище. 1544 село згадується в присяжній грамоті кн. М. Четвертинського. За люстрацією 1545 власник Антоновець – Василь Четвертинський, а  1631- Януш Вишневецький. 1795 – почалась будова церкви. На кінець 19 ст в селі діяли поштова станція, скляна гута, тартак, в 113 дворах проживав 1031житель. У1942 –43 роках село стало центром Повстанської республіки, за що піддавалось нападам німецьких військ, а 1952 року, вже радянською владою виселене до Запорізької області і ліквідоване. 1990 – село відновлене Указом президії Верховної ради УРСР. З Антоновець походить військовик і літератор, курінний УПА Максим Скорупський. Знаменні і пам’ятні місця: музей під відкритим небом “Табір УПА Волинь-Південь”.

АНТОНОВИЧ ВОЛОДИМИР БОНІФАТОВИЧ. Народився 1834 року. Археолог, археограф, професор історії Київського університету. В числі масиву робіт Антоновича – праці «О местоположении летописных городов Шумска и Пересопницы». Та “Археологічна карта Волинської губернії” з археологічними матеріалами з Шумщини. Помер 1908 року.

«АТП – 16145» – відкрите акціонерне товариство. Основна діяльність – пасажироперевезення. Керівник – Кушнірук Микола Володимирович. Підприємство нараховує 5 одиниць автобусного транспорту, обслуговує 4 міжміських та 3 приміських маршрути. У 2005 році перевезено 146 тис.пасажирів, в т.ч – 70 тис. пасажирів пільгових категорій.

Б

БАБІЙ СТЕПАН ОЛЕКСАНДРОВИЧ Народився в селі Мировому /Голибіси/ 1940 року. Закінчив Тернопільський медінститут. Член Національної спілки письменників України з 1981 року. Автор численних збірок віршів, серед яких: “Журавлиний невід”, “Відкриваю себе”, “Україна під сатаною”, “Це – інший світ”, “У холодному блиску комет”, “Вертаючий з небес”, “Такий день” та книжок прози “Криниці на пагорбах”, “Волинські дзвони” та “Луни повстанського краю”. У 2001-05 роках – голова Рівненської обласної організації НСПУ.

БАШКІВЦІ – село Тилявецької сільської ради. Відстань від райцентра –

24 км.  Населення – 312 чол. За документами 1545 власником села був Михайло Мостинський. 1704 – в селі споруджено Михайлівську церкву. В кінці ХІХ століття село нараховувало 74 дворів , 508 жителів, а 1931р.- 777 жителів. В селі діють: магазин (приватний підприємець – Дворницький Ю.Л.), фельдшерсько-акушерський пункт, клуб-бібліотека.

БАШКОВЕЦЬКЕ РОДОВИЩЕ ПІСКОВИКІВ – знаходиться на зах. околиці с. Башківці. Обстежено трестом “Київгеологія” в 1957 році. Корисні копалини: сірі, кварцево-вапнякові пісковики потужністю

6 метрів. Запаси: 180 тис куб. м. на площі 3 га. Глибина залягання – 0,6-1,2 м.

 БАРБЕЛЮК ПАРФЕНІЙ ОЛЕКСІЙОВИЧ. Народився в селі Великі Загайці 1938 року. Закінчив середню школу 1955 року.  Майстер народних промислів (живопис). Автор картин “Реве та стогне Дніпр широкий”, “Бучацький водоспад” та інших.

БАРВІНОК МАЛИЙ (VINCA MINOR L.) Вічнозелений півкущик родини барвінкових (30-

60 см заввишки) з тонким горизонтальним кореневищем до 70 см завдовжки. Стебла повзучі, розгалужені, у вузлах укорінюються. Тіньовитривала рослина. Цвіте у травні – червні. Лікарська, отруйна і декоративна рослина. Барвінок малий росте на Шумщині у листяних лісах, переважно в грабових або в грабово-дубових, часто утворює суцільні зарості на десятках гектарів.

БИКІВЦІ – центр сільської ради. Село розташоване на відстані

11 км. від Шумська, нараховує  201дворів, 722жителів. 1731 в селі побудовано  церкву. 1784 Биківцями володів кн. Радзивілл. В кінці 19 ст. село нараховувало  80 дворів. 1931р – 1166 жителів.  Знаменні і пам’ятні місця – храм 1806 р., дім молитви 1930 рр., палац Чесновських кін. 18-поч.19 століть. В селі діють: магазини “Колос”,  “Надія”, приватного підприємця Лукавий А.С, закусочна “Корчма”, фельдшерсько-акушерський пункт, навчально-виховний комплекс – Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІ ступенів та дошкільний навчальний заклад, клуб, бібліотека.

БИКОВЕЦЬКЕ РОДОВИЩЕ СУГЛИНКІВ – знаходиться на  південно-східній околиці с. Биківці. Обстежено трестом “Київгеологія”  в 1959  році. Корисні копалини: четвертинні палево-жовті ущільнені суглинки. Запаси:  близько 200 тисяч куб.м. Глибина залягання:

0,3 м.

БІЛИЙ ГРИБ, БОРОВИК (BOLETUS EDULIS BULL. ЕХ FR.; АБО BOLETUS BULBOSUS SCHAEFF. ЕХ SCHROET.) Шапка 3-15 (25) см у діаметрі, напівсферична опукло-розпростерта, сірувато-, рудувато- або червонувато-коричнювата чи кольору горіха, тонкозморшкувата. Шкірка не знімається. Пори світло-сіруваті, згодом жовтувато- або зеленувато-оливкуваті, оливкувато-коричнюваті. М’якуш щільний, білий, при розрізуванні не змінюється, з приємним запахом і смаком. Найкращий з відомих їстівних грибів. Використовують свіжим, про запас сушать, солять, маринують.. Вживають при стенокардії, туберкульозі, зниженні загального тонусу, проти пухлин.  Росте на Шумщині у листяних (під дубом, буком, грабом, березою, ліщиною) і хвойних (під сосною, ялиною) лісах; у червні – жовтні.

БІРКИ БІРКИ, БОРКИ –  село Соснівської сільської ради. У 138 дворах села проживають 485 жителів, відстань від Шумська –13 км. У першій писемній згадці 1545 року власником села названий Петро Товмач. 1779  в Бірках побудовано церкву. В  кінці 19 століття село було центром волості, налічувало 105 дворів, 779 жителів., а 1911 року – 805 жителів, однокласну школу фельдшерський пункт, горілчану крамницю, 2 млини, кооператив. 1950х роках село було ліквідоване шляхом приєднання до с. Соснівки. Відновлене на карті України 1990 року. В селі діють: магазин  (приватний підприємець – Петрук О.І.), фельдшерсько-акушерський пункт, загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, бібліотека-філіал.

БОГОВИТИНИ –  литовсько руський шляхетський рід, що володів Шумськом і Шумщиною в ХVI –XVII ст. Іван Б. –з 1513 отримав грамоту на володіння Шумськом, Кутами, Кордишевом, Загайцями, Суражем і Валевом. Іван ІІ Б. – власник Шумська по смерті батька.(1527) Война Б. –власник з того ж року Пігас, Залужжя. Степан Б.- власник Шумська з 9.12. 1578, останній нащадок роду по чоловічій лінії. Маруша Степанівна.- 1605 року вийшла заміж за Матвія Малинського з передачею Шумська  цьому шляхетському роду. За деякими даними Ірина Ярмолінська була також уродженою Боговитиною.

БОЛОЖІВКА –центр сільської ради, за

10 км від Шумська.  Грамотою 1446 року Свидригайло кн. Литовський дарував Боложівку. Єло – Малинському. 1570 власником села названий Степан Шумський. 1732 року в селі була  збудована церква Покрови. 1860 року подією в житті села й округи стало відкриття церковно –парафіяльної школи. 1877 – побудована донині існуюча церква св. Миколи. На кін. 19 століття Боложівка, село Острозького повіту, нараховувала 127дворів, 831 жителів. Там було споруджено палац в палац в англійському стилі (зберігся в перебудованому вигляді), розбито парк. В селі діють: магазин ПП Задерій, магазин ПП Горбатюк, магазин ПП Лукавий, магазин ПП Гібула, фельдшерсько-акушерський пункт, загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, будинок культури, бібліотека-філіал.

БОРЕЙКО СЕРГІЙ Народився в Шумську.1912 року. Вчився і працював в іконописній майстерні Почаївської Лаври /1927-1939/, потім в Академії Красних мистецтв у Варшаві /1938-1939/ у відомих художників Прушковського та Артца. Війна перервала навчання. 1939-1941 роках працював з колективом художників у Луцьку. Учасник Великої Вітчизняної війни. З 1946 року жив у Львові. Працював у майстернях художнього фонду /1946-1948, 19..-1972 рр./ та історичному музеї /1948-1952 рр./ з 1947 року брав участь у виставках у Львові, Києві, Москві, Луцьку, Рівному, Тернополі, Жешуві /Польща/. Персональна виставка митця проходила у Львівському музеї українського мистецтва 1983 року. Живописні твори – картини “Будують міст” / 1947/, портрет художника Турина /1957/, Ф.Бриж /1959/, “Козацькі могили” /1970/. Монументальні роботи: керамічна мозаїка “Космос” у Тернопільському кафе “Космос”, кольоровий рельєф “Возз’єднання”, мозаїка на будинку птахофабрики в Пустомитах, мозаїка “Естрадний концерт” на фасаді Палацу культури села Андріївна на Львівщині. Для Тернопільського краєзнавчого музею зроблено діораму “Визволення Тернополя”.  Графічні роботи: кольорові ліногравюри “Два покоління”, “Портрет Шевченка”, “Шевченко в майстерні Сошенка”, “Портрет художника Левицького”.Помер у Львові 1988 року.

БОРСУК MELES MELES LINNAEUS, 1758 Місця проживання на Шумщині – лісові ділянки з пересіченим рельєфом і низьким рівнем ґрунтових вод. На Малому Поліссі – лісові балки і яри, заплавні ліси, молоді насадження, порослі вирубки; у лісостеповій і степовій зонах – острівні та байрачні ліси, балки та яри з чагарниковими заростями, схили річкових долин, лісосмуги, іноді на орних землях; у передгірних і гірських районах (ліси, долини річок і потоків), місцевості поблизу садів і виноградників, розколини скель і кам’яні розсипища. Веде осілий норний спосіб життя. У гірських місцевостях може здійснювати вертикальні міграції. Живе сім’ями та поодинці. Вид тримається місць перебування. Нори з віднірками та підземними ходами використовуються багато років підряд. Активний у сутінках та вночі, але може виходити з нір і вдень. У жовтні – листопаді після нагромадження в організмі великої кількості жиру поринає у зимову сплячку, яка триває до весни. Линяє раз на рік – влітку. Живиться рослинним кормом (плоди, ягоди, бульби, корені), безхребетними (дощові черви, молюски, комахи), мишовидними дрібними гризунами, зрідка поїдає дрібних птахів, їхні яйця, рибу та ін.

БРИКІВ центр сільської ради за

5 км від Шумська. Нараховує 260 дворів 1004 жителів. За документами 1566 року князь Збаразький не хотів допустити князя Воронецького до володіння Бриківцями. 1800 року в Брикові побудовано церкву св. Георгія. 1863 власницею села стала графиня  Блудова. За її сприяння 1873 року була організована школа в якій навчались і діти – сироти з Волинської губернії. На кінець 19 століття село нараховувало 114 дворів, 864 жителів. 1931року в Брикові було  1229 мешканців.В Брикові навчався видатний український художник Андроник Лазарчук. В селі діють: магазин “Наталі”, магазин (приватний підприємець – Бовтун Л.Л.), кіоск (приватний підприємець – Захарчук М.П), амбулаторія сімейної медицини, загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, будинок культури, бібліотека-філіал.

БРИКІВСЬКЕ ДРУГЕ РОДОВИЩЕ ГЛИН – знаходиться на правому схилі р. кума на північній околиці с. Бриків. Розвідане Укрпромгеолпроектом в 1958 році. Корисні копалини: темно сірі в’язкі слюдисті глини, товщею 3,4-

5,4 м та хімічним складом: Al2O3 – 21,17%; Fe2O3+Mg2О3+ CaO – 7,21%; SiO2 – 60,0%, числом пластичності 15,1-21,0 та температурою плавлення 1610 градусів. Запаси: 65,2 тис куб. м. Глибина залягання: 1,8 – 7,7м.

БРИКІВСЬКЕ ПЕРШЕ РОДОВИЩЕ ГЛИН – знаходиться на  північно-східній околиці с. Бриків Обстежено Укрпромкооппроектом в 1954  році. Корисні копалини: пісок кварцевий середньо і дрібнозернистий глинистий товщею до

2 м.; глина темно-сіра з прошарками вохристо-жовтої товщею 3,5-7,1 м. Вміст SO3 не більше 0,3%  Запаси: 21,7 тис куб.м. Глибина залягання: 1-3 м.

БРИКІВСЬКЕ РОДОВИЩЕ БУРОГО ВУГІЛЛЯ – знаходиться біля с. Бриків.

Обстежено в 1940 році, паспортизоване в 1941 році. Корисні копалини: буре вугілля Запаси: не встановлені

БРУСНИЦЯ ЗВИЧАЙНА (RHODOCOCCUM VITIS-IDAEA (L.) AVR.; VACCINIUM VITIS-IDAEA L.). Народна назва – брусниця. Невисокий кущик родини брусничних (10-

28 см заввишки) з повзучим довгим кореневищем. Плід – округла ягода (7-12 мм у діаметрі), спочатку зеленувато-6іла, стигла – яскраво-червона. Високі харчові й смакові властивості брусниці зумовлені наявністю у ній цукрів (до 7%), органічних кислот: лимонної, яблучної, молочної, янтарної, бензойної, саліцилової (загальний вміст 2,5%). Завдяки наявності бензойної кислоти ягоди брусниці тривалий час зберігаються. Крім того, ягоди містять пектинові й дубильні речовини (0,32% ), глікозиди арбутин і вакцинін, провітамін А, вітамін С (7-23 мг%). Насіння брусниці містить 32% жирної, швидковисихаючої олії. Росте на Шумщині у хвойних і мішаних лісах, на галявинах. Запаси обмежені.

БУК ЛІСОВИЙ, АБО ЗВИЧАЙНИЙ (FAGUS SYLVATICA L.) – Дерево родини букових (Fagaceae) заввишки 20-

40 м. Стовбур вкритий гладенькою сріблясто-сірою корою. Плід – блискучий коричневий тригранний горішок (1-1,6 см завдовжки), оточений повністю або частково коробочкоподібною мисочкою, яка при достиганні розтріскується на чотири лопаті. Харчова, деревинна, кормова, лікарська, танідоносна, смолоносна, декоративна й фітомеліоративна рослина. Деревина бука тверда, добре полірується, водостійка, широко використовують для виробництва меблів, фанери, паркету, а також у машинобудуванні, авіабудуванні. 3 букової деревини виготовляють високоякісну тару, придатну для перевезення продуктів харчування. Як декоративна рослина бук дуже ціниться у парковому будівництві, особливо форми з пірамідальною та плакучою кронами, а також форми з червоними і строкатими листками. Одна з основних лісоутворюючих порід Шумщини.

В

ВАСЬКІВЦІ  центр сільської ради, відстань від Шумська – 4 км.  Нараховує 269дворів  825жителів.  У13 столітті в селі існувало давньоруське городище. За легендою то був замок князя Василька Романовича. 1583 у першій писемній згадці власницею села названа Степанова Шумська. На кінець. 19 століття в селі було 133 дворів, 888 жителів У1930рр Васьківці були одним з центрів національного руху. Діяв потужний колектив “Просвіти” У Васьківцях працювала і похована повстанська поетеса Ганна Ткачук. В селі діють: магазин (приватний підприємець –Борискін І.В ), магазин (приватний підприємець – Помельнича О.М), торговий павільйон (приватний підприємець – Борискін О.В ), фельдшерсько-акушерський пункт, загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, клуб, бібліотека-філіал.

ВЕЛИКА ІЛОВИЦЯ –центр сільської ради. Віддаль від Шумська

20 км. У 119 дворах села проживають  364жителі В селі виявлено  залишки поселення Трипільської культури. Перша писемна згадка про село –  в грамоті князя М. Четвертинського від 1544 року.  В кінці 19 століття село належало до Білокриницької волості, нараховувало 70 дворів, 612 жителів, у 1931р. – 1003 жителі. В середині ХХ століття Велика Іловиця була одним із центрів повстанчого руху на Волині.  З села походить і в ньому похований відомий український поет Георгій Петрук- Попик (1932-2006). В селі діють: Магазин “Діамант”, магазин (приватний підприємець –  Килименко В.М.), Магазин (об’єднання “Ринок), фельдшерсько-акушерський пункт, навчально-виховний комплекс  – Загальноосвітній навчальний заклад 1-2 ступеня та дошкільний навчальний заклад, клуб, бібліотека-філіал.

ВЕЛИКІ ЗАГАЙЦІ –центр сільської ради. Відстань від Шумська

25 км. Налічує 401дворів, 1226 жителів. В першій писемній згадці від1546 власницею села названа  Беата Острозька – Костелецька. 1705 в селі проходила побудова церкви. Село відоме також як родове гніздо Бобрів-Пйотровіцьких, які збудували тут пишний палац (донині не зберігся), який малював майстер пейзажу Наполеон Орда. Родина Бобрів знана зв’язками з польськими поетами З. Красінським та Ю. Словацьким. В кінці 19 століття  село Великодедеркальської волості, нараховувало  248дворів, 1726 жителів. У 1931р. – 1591ж. В селі діють магазин “Діамант”, мінімагазин (приватний підприємець – Ткач П.Г.) магазин “Мрига”, магазин ГВП “Шумська гуртовня”, закусочна фельдшерсько-акушерський пункт, загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, будинок культури, бібліотека-філіал.

ВЕЛИКІ ДЕДЕРКАЛИ центр сільської ради на відстані 17 від Шумська. Автобусне сполучення із Шумськом, Ланівцями, Тернополем, Києвом, Кременцем. Луцьком.  Село вперше згадується в люстраційних записах 1545 року- ним володіли брати Сидір, Дашко, Нестор Дедерки та Андрій Волковський 1740 в селі побудовано дерев’яну церкву , близько 1735 року – монастирський комплекс. Після конфіскації монастирських споруд в ордена реформатів в стінах монастиря 1891 – відкрито учительську семінарію. В цій семінарії викладав малювання та креслення видатний український художник Андроник Лазарчук. 1911  року Великі Дедеркали були центром волості, тут діяли пошта, учительська семінарія, Фельдшерський пункт, лікар, 2 крамниці, 1 горілчана крамниця,  мешкало 468 жителів.  Зовсім недалеко від села проліг фронт Першої світової війни.1916  учительську семінарію було евакуйоване на схід. 1919 року село стало одним із центрів повстання селян Шумщини проти польської окупації. Однак повстання було придушене, Великі Дедеркали увійшли таки до складу Другої Речі Посполитої і стали центром гміни та місцем розквартирування в монастирських приміщеннях польського батальйону Прикордонної охорони (КОП). 1940 року з приходом радянських військ до Великих Дедеркал було перенесено центр щойно створеного Катербурзького району. 1944 року в околицях села розгорнулись бої між німецькими і радянськими військами.  У 1961-64  в рамках кампанії укрупнення Великі Дедеркали перебували в складі Кременецького району, а згодом увійшли в Шумський район. З села походить  знаний польський письменник Гуго Колонтай (1750-1812) В селі діють: магазин “Волинь”, магазин “Гастроном”, магазин “Нон-Стоп-трейд”, супермаркет “ТеКо”, кафе “Фіалка”, закусочна, фельдшерсько-акушерський пункт та Шумська районна лікарня №2 (хутір Обори), загальноосвітня школа 1-3 ступеня, дитячий садок, дитяча музична школа, будинок культури, бібліотека-філіал.

ВЕРБИЦЯ хутір Підгаєцької сільської ради. Населення – 2 чол (2003)

ВИДРА РІЧКОВА LUTRA LUTRA LINNAEUS, 1758  Водиться в природних та штучних прісноводних водоймах Шумщини.  Веде напівводяний спосіб життя. Активна переважно вночі. Живе поодинці та сімейними групами. Влітку рідко віддаляється від води більш як на

200 м, узимку в пошуках їжі може здійснити 15-20 кілометрові переходи до інших водойм. Виводкові та тимчасові сховища влаштовує у підмивах берегів, вихід з нори – нижче рівня води на 50 см і глибше. Добре плаває і пірнає. Нерідко заселяє боброві та ондатрові хатки. Живиться в основному рибою, а також комахами, молюсками, ракоподібними, зрідка – дрібними гризунами і птахами. Занесена до Європейського Червоного списку (1991).

ВИШНІВЕЦЬКА (МОГИЛЯНКА) ІРИНА (РАЇНА). Дочка молдавського господаря, двоюрідна сестра Петра Могили. Вдова князя Михайла Корибута Вишневецького. З 1605 року – власниця Рахманова. Була меценатом друкарні К. Транквіліона – Ставровецького. Померла 1631 року.

ВИШНЕВЕЦЬКИЙ МИХАЙЛО –СЕРВАТІЙ.

Князь, у 1672-76 роках – король Речі Посполитої. Надав привілеї і кошти на ремонт потерпілого від пожежі Рахманова (1673 р.)

ВІЛІЙСЬКЕ РОДОВИЩЕ КРЕЙДИ – знаходиться на північний захід від с. Вілія (за

2,5 км) Обстежено трестом “Київгеологія”  в 1959 році. Корисні копалини: пісок світло-сірий, кварцевий,  дрібнозернистий, товща 2,3 м., крейда тортонська біла писальна, товща – 10 м. Запаси: більше 500 тис. куб. м. Глибина залягання: 1,6 м – пісок, 5,3 м. – крейда.

ВІЛІЯ –центр сільської ради. на відстані

28 км. від Шумська. Нараховує 212 дворів,  599 жителів. Перша писемна згадка про село 1545 рік. Тоді село перейшло від Денискевича Мокосія – до Януша, єпископа Віленського. 1628 року вартість вілійського  маєтку становила зі ставом і фільварком 1079 флоринів,6 грошей, 13,5 день. 1797 року в селі побудовано церкву. На кінець19 століття село нараховувало 100 домів, 809 жителів. 1931року- 972 жителі. Село було одним з центрів національно-визвольного руху середини ХХ століття. В селі діють магазин (приватний підприємець Бондарук), магазин (приватний підприємець Шпорчук), кіоск (приватний підприємець Гібула ), фельдшерсько-акушерський пункт, загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, бібліотека-філіал, самодіяльний музей історії села.

«ВІФІЛЬ» – приватне підприємство. Засноване 17 липня 2000 року, голова – Вознюк Дмитро Федорович. Продукція – хлібобулочні вироби (1900 буханців на добу) асортимент: 6 сортів хліба, 2 сорти батонів, багети. Продукція реалізується як в межах району так і в сусідніх областях. На даний період на підприємстві працює 28 чоловік.

ВОВКІВЦІ- – село Великодедеркальської сільської ради. Нараховує 160дворів., 458 жителів. Відстань від Шумська –

19 км. В першій писемній 1570 року згадці як власники села вказані  Люціан Василевський, Андрій Волковиський. 1703  побудована  Покровська церква. На кінець 19 століття село нараховувало 34 двори, 290 жит. 1931року в селі працювали оліярня, круподерня, мешкали 612 жителів. В селі діють: магазин, фельдшерсько-акушерський пункт, навчально-виховний комплекс, загальноосвітній навчальний заклад І ступеня, дошкільний навчальний заклад, клуб, бібліотека-філіал.

ВОВКОВЕЦЬКЕ РОДОВИЩЕ ПІСКІВ – знаходиться за  на південній околиці с. Вовківці.  Обстежено трестом Київгеологія в 1959 році. Корисні копалини: суглинок жовтувато-сірий товщею близько

0,5 м; пісок сірий, тортонський кварцовий, слабо глинистий дрібнозернистий  видимою товщею 6 м. Запаси: 200 тисяч куб.м. Глибина залягання:0,4 м

ВОДНІ РЕСУРСИ ШУМЩИНИ

Всього водою зайнято 1093 га площі району. Площа річок становить 155,4 га, 720 га зайнято ставками. Болота в районі займають 273,3 га. Води використовуються для промислового і сільськогосподарського водокористування, комунально – побутових потреб. В с.В. Дедеркали віднайдено ділянку, на якій розповсюджена мінеральна вода. Вона є перспективною для подальшого вивчення її по гідродинамічній умові та бальнеологічній цінності

ВОЛИНСЬКИЙ  Загальнозоологічний заказник місцевого значення площею689 га. Охороняється згідно      Рішення виконавчого комітету Тернопільської обласної ради від 30.06.1986 р. №198 . Розташований на землях  Стіжоцької с\р. Фрагмент лісового урочища “Антонівці-Свинодебри є місцем проживання та відтворення чисельності тваринного світу. Охороняє Кременецький держлісгосп ДЛГО “Тернопільліс”.

Г

ГАВРИЛЮК ОЛЕГ МИКОЛАЙОВИЧ. Народився 1959р. в Тернополі. Археолог, член Всеукраїнської спілки краєзнавців. Керівник археологічних експедицій на Шумщину в 1988- 200 роках. Автор роботи “Дослідження давньоруського археологічного комплексу поблизу с. Антонівці на Тернопільщині”, ряду статей, про археологію Шумщини в періодиці.

ГЕЛЛЕР, Генрік. Народився 1876 року в Шумську. Скрипаль-віртуоз, музичний теоретик. Видав книгу “Теорія гармоній” (1925) яка досі не втратила актуальності. За неперевіреними даними помер після 2 Світової війни в Ізраїлі.

ГРИНЬКІВЦІ  – село Матвіївецької сільської ради.  Відстань від Шумська –

39 км. В селі нараховується 100дворів, 194 жителі. В кін ХІХ століття село складали – 63двори з 387 жителями. 1931року в Гриньківцях проживало 640 чоловік. В селі діють: магазин (приватний підприємець Притолюк М.М.), магазин  (приватний підприємець Майборода І.М ), магазин (приватний підприємець Муль М.Я. ), клуб-бібліотека.

Ґ

 

ҐРУНТИ ШУМЩИНИ. Дерново-підзолисті ґрунти поширені у північній частині району в межах Малого Полісся. Ці ґрунти утворилися під пологом хвойних лісів. Глибина орного шару 15-

20 см, колір ясно-сірий, містить близько 1 % перегною, ґрунт безструктурний, пухкий, розсипчастий. Легкий механічний склад дерново-підзолистих ґрунтів зумовлює незадовільний водно-повітряний режим для рослин. Ці ґрунти найменш родючі в межах району. На південь від Малого Полісся, в основному в межах Кременецького горбогір’я, поширені ясно-сірі і сірі опідзолені ґрунти. Вони мають малопотужний гумусовий шар (15-20см), в якому міститься невелика кількість перегною (1.8-2.3 %).Ґрунти безструктурні. В центральній і північно-східній частинах району переважають чорноземи опідзолені. Гумусовий горизонт цих ґрунтів має нетривку пороховато-зернисту структуру (потужність гумусового шару-45-55 см, вміст перегною 3.6-3.9%) ґрунти досить родючі. В південно-східній і частково в центральній частинах Шумщини переважають чорноземи типові. Забарвлення темне, інтенсивність якого з глибиною зменшується. Ці ґрунти мають зернисту структуру. Вміст гумусу від 3 до 6 %. Родючість висока. У долинах річок подекуди зустрічаються болотні і торфово-болотні ґрунти. Дані ґрунти утворилися в умовах надмірного зволоження при високому рівні ґрунтових вод. Для сільськогосподарського використання потребують застосування меліоративних заходів. Однак такі ґрунти схильні до ерозії. Рівень освоєності земельних ресурсів становить 91%.

Д

ДАНИЛІВ, ДАНИЛІВГРАД- літописний город (замок) 13 ст. 1241 року витримав облогу військом Батия. 1259 – розібраний за Шумською угодою.

Різні дослідники вказують різне розташування Данилова – Одерадівка, Антонівці. Найімовірніше – Данилова гора в Стіжку.

ДАНИЛО РОМАНОВИЧ ( ДАНИЛО ГАЛИЦЬКИЙ)

Об’єднувач Галицько-Волинського Князівства, до складу якого Шумщина увійшла 1228 року 1231 року переміг під Шумськом військо королевича  Ендре. Перед битвою молився в соборі Симеона в Шумську. На честь Данила було названо фортецю Данилівград

ДЕДЕРКАЛИ ВЕЛИКІ – див. ВЕЛИКІ ДЕДЕРКАЛИ.

ДЕДЕРКАЛИ МАЛІ – див МАЛІ ДЕДЕРКАЛИ

ДОВЖОКСЬКИЙ заказник загальнодержавного значення площею 105га. Охороняється згідно з Постановою Ради Міністрів УРСР від 07.01.1987р. № 2 Розміщений на землях Тилявської с\р.  Під наметом широколистяних лісів масово зростає цибуля ведмежа – вид, занесений до Червоної книги України.Охорону заповідних об’єктів здійснює Кременецький держлісгосп ДЛГО “Тернопільліс”.

ДУБ ЗВИЧАЙНИЙ (QUERCUS ROBUR L.) – Могутнє дерево родини букових (Fagaceae) (20-

40 м заввишки) з шатроподібною або широкопірамідальною кроною, міцними гілками і товстим стовбуром (1-1,5 м у діаметрі). Кора темно-сіра, товста з поздовжніми тріщинами. Світлолюбна рослина. Цвіте у травні. Плоди достигають у вересні – жовтні. Танідоносна, деревинна, лікарська, фітонцидна, харчова, медоносна, фарбувальна, кормова, декоративна і фітомеліоративна рослина. Дуб має високоякісну деревину красивого забарвлення і текстури. Вона щільна, важка, міцна, пружна, надзвичайно міцна на повітрі, у землі і під водою, помірно розтріскується і жолобиться, легко колеться, стійка проти загнивання і домового гриба. Дуб звичайний – основна лісоутворююча порода Шумщини, росте в суміші з сосною, грабом, ясенем, ялиною, буком. Охороняється в заказнику «Суразька дача»

ДУБ СКЕЛЬНИЙ (QUERCUS PETRAEA LIEBL.) – відрізняється від дуба звичайного глибокозвивисто-лопатевими листками і майже сидячими жолудями. Зрідка зустрічається на території Шумщини. Створює чисті і мішані з сосною та іншими породами деревостани.

Ж

ЖОЛОБ – урочище на заході Шумська. В липні 1942 року тут було розстріляно 2432 жителі Шумська, в основному – євреїв з місцевого гетто.

ЖОЛОБКИ –центр сільської ради, віддаль від Шумська

14 км. Вперше згадані 1545 року як власність Кременецького замку. Кінець 19 ст. в селі налічувалось 80дворів, 703жителів. 1919 – село взяло активну участь в  Шумському повстанні. Каральними польськими військами розстріляно 22 чоловіки. 1931року в селі нараховувалося 1185 жителі. В селі діють: магазин ПП Киричук О.Г, кіоск ПП Киричук , кіоск ПП Заблоцька, ПП Бовтун, фельдшерсько-акушерський пункт, загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, клуб та бібліотека-філіал.

ЖОЛОБКІВСЬКЕ РОДОВИЩЕ ВАПНЯКІВ – знаходиться на північно-західній околиці с. Жолобки. Обстежено трестом “Київгеологія”  в 1959 році. Корисні копалини: Вапняк-черепашник щільний шаруватий –

3,8 м. Запаси: 110 тис. куб. м. Глибина залягання: 1,6 м.

ЖОЛОБКІВСЬКЕ РОДОВИЩЕ ПІСКІВ – знаходиться на східній околиці с. Жолобки. Обстежено трестом «Київгеологія»в 1959   році. Корисні копалини: суглинок палево-жовтий ущільнений товщею до 1 метра; пісок сарматський кварцовий, дрібнозернистий, слабоглинистий, вапнякуватий  Запаси: 120 тисяч куб.м. Глибина залягання: до

0,8 м.

ЖУК СЕМЕН АНТОНОВИЧ Народився 1898 року в селі Боложівка. Провідний діяч Кременецького повітового товариства “Просвіта”, людина надзвичайно талановита, здібний організатор, активіст кооперативного руху, діяч української радикальної партії. Організовував численні віча, гостро критикував колонізаційну політику польського уряду, відстоював право українських дітей на навчання рідною мовою. Багато зусиль доклав, аби Почаївську Лавру перетворити на осередок української духовної культури. Виступав проти русифікаторської політики окремих керівників лаври. Видав “Короткий історичний нарис Почаївської Успенської Лаври” під псевдонімом С.Антонович. книжка вийшла у видавництві “Церква і нарід” у Кременці 1938 року. Загинув від рук НКВС в липні 1941 року.

З

ЗАБАРА – с. Залісцівської сільської ради. Донедавна хутір Жолобківської сільської ради. Нараховує 32 двори 102жителі. Відстань до Шумська – 16кілометрів. Сполучення В кінці19 ст.-село належало до Борківської волості, налічувало 12 домів і 74 жителі. 1931року.-273жителі В селі діє бібліотека-філіал.

ЗАГАЙЦІ ВЕЛИКІ –див ВЕЛИКІ ЗАГАЙЦІ

ЗАГАЙЦІ МАЛІ – див МАЛІ ЗАГАЙЦІ.

ЗАЛІСЦІ – с., центр сільської ради. 210 дворів,  803жителів. Відстань до райцентра –

15 кілометрів. У 1920-30 роках в селі існував маєток Залісці-Шумські в якому проживав війт Шумської гміни.  В селі діють: магазин (приватний підприємець Панасюк), магазин (приватний підприємець Тхорик С.Л), магазин  (приватний підприємець Швед Н.І.), кіоск (приватний підприємець Тхорик Л.В.), фельдшерсько-акушерський пункт, навчально-виховний комплекс – Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІ ступенів та дошкільний навчальний заклад, дитбудинок сімейного типу, клуб, бібліотека-філіал.

ЗВІРОБІЙ ЗВИЧАЙНИЙ (HYPERICUM PERFORATUM L.) Місцеві назва – стокровиця, калмицький чай, заяча крівця тощо. Багаторічна трав’яниста рослина родини звіробійних (30-бО см заввишки) з прямим, голим, вгорі гіллястим стеблом. Росте у мішаних лісах, на галявинах, лісосіках, серед чагарників. Тіньовитривала рослина. Цвіте у червні-серпні. Лікарська, фітонцидна, ефіроолійна, танідоносна, харчова, фарбувальна, медоносна, отруйна рослина. Поширений по всій території Шумщини.

ЗЕЛЕНИЙ ДУБ-2 Загальнозоологічний заказник місцевого значення площею

518 га. Охороняється згідно Рішення виконавчого комітету Тернопільської обласної ради від 30.06.1986 р. №198 .  знаходиться на землях Андрушівської с\р Лісове урочище “Зелений дуб-2” є місцем проживання та відтворення чисельності тваринного світу. Охороняє Кременецький держлісгосп ДЛГО “Тернопільліс”.

ЗОЗУЛИНІ ЧЕРЕВИЧКИ СПРАВЖНІ CYPRIPEDIUM CALCEOLUS L.

Багаторічна трав’яниста рослина заввишки 25-35 см. Кореневище товсте, горизонтальне. Стебло опушене, прямостояче, рівномірно облиснене. Листки великі, еліптичні, з дещо опушеними жилками. Квітка оригінальної форми, нагадує старовинний черевичок, губа світло-жовта, роздута, оточена червонуватими листочками оцвітини. Цвіте у травні – червні. Плодоносить у серпні – вересні. Території зростання в районі – розріджені листяні й мішані ліси, галявини, узлісся, чагарники, лісові луки. Зустрічається переважно на вапнякових ґрунтах. Як правило, трапляється спорадично невеликими групами. Занесена до Червоної книги Української РСР (1980), Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни та флори, що перебувають під загрозою зникнення (1973).

І

ІГЕЛЬСТРОМ КОСТЯНТИН ГУСТАВОВИЧ. Народився в Шумську 1799 року. Член таємного товариства “Военные друзья” в Росії. В грудні 1825 року пробував підняти повстання у військах Окремого Литовського корпусу. В квітні 1827 року військовим судом був позбавлений дворянства, засуджений до 10 років каторжних робіт разом з іншими декабристами.

ІЛОВИЦЯ ВЕЛИКА – див ВЕЛИКА ІЛОВИЦЯ.

ІЛЬКІВ ВАСИЛЬ МИКОЛАЙОВИЧ Народився 1938 р.в с. Велеснів (нині- Монастириського району). Як син воїна УПА – вивезений на Далекий Схід. В Україну повертається в кінці 50-х рр, на Шумщині –  з 1963 року. Самодіяльний композитор, виконавець,  хоровий диригент, педагог. Керівник Шумської аматорської народної капели протягом 30 років, ініціатор створення і учасник вокального квартету “Спалах”. Дипломант багатьох республіканських та загальносоюзних конкурсів.  В творчому доробку як композитора серед інших – пісні на слова поетів –шумчан.

ІЛЬКІВ АНДРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ. Народився 1970 р. в Шумську. Син В. Ільківа. Закінчив Шумську музичну школу, Хмельницьке музучилище, Нац. Муз. Академію ім. Чайковського. Соліст Нац. Будинку органної та камерної музики України. Викладач кафедри Нац. Муз. Академії ім. Чайковського. Лауреат конкурсу “Перший талант світу” (1995,Тулуза),лауреат міжнародного конкурсу трубачів – професіоналів (1998)

ІНГВАР ЯРОСЛАВИЧ Князь Луцький, Дорогобузький і Шумський (зг.1171-1212). Проводив політику співпраці зах. Руських князівств. Підтримував стосунки з Польщею, його зятем був вел. кн. краківський Лешко Білий. Є одним з героїв “Галицько – Волинського літопису”, згадується в “Слові о полку Ігоревім”.

К

КАЛЬТЕНБЕРГ ЛЕВ (KALTENBERGH LEW). Народився 1910 року в Шумську. Середню школу та університет закінчив у Львові, аспірантські студії проходив у Відні, Дрездені, Парижі. Один з організаторів львівського мистецько – літературного об’єднання “Рибалки”, член малярської групи “Артес”. Учасник війни 1939 року, та партизанських дій Югославської національно – визвольної армії. Після повернення до Варшави – журналіст, редактор Польського радіо. З кінця 1950-х років активно працює як письменник. Основні твори: “Стережений вогонь”( 1961), “Дно чари” (1965), “За нашу і вашу свободу”(1968). Помер 1989 року у Варшаві.

КИРИЛЮК АРТЕМІЙ Народився в 1911 році в селі Великі Загайці. У 1944 році виїхав до Австрії, опісля емігрував до Канади. Звідти переїхав до Філадельфії (США). Член українського мистецького гуртка “Спокій” у Варшаві, об’єднання митців українців в Америці (ОМУА). Брав участь у виставках художників в Європі та Америці. Працював у жанрі краєвиду.

КЛИМЧУК БОГДАН КАЛЕНИКОВИЧ

Композитор, педагог. Народився 1945 року в с. Піщатинці. В 1968-70 рр. працював викладачем Шумської ДМШ. 1977 року закінчив композиторський відділ Львівської консерваторії. Працює в Тернопільському музичному училищі, де створив клас композиції. Голова Тернопільської обласної організації Національної ліги композиторів України з 1996 року.

КЛОКИЧКА ПЕРИСТА STAPHYLEA PINNATA L.  Кущ або невелике дерево заввишки до

4,5 м. Цвіте у травні – червні. Плодоносить у липні – серпні. Розмножується насінням і вегетативно. Збирається населенням як лікарська і харчова рослина. Зникаюча рослина, поширення якої інтенсивно скорочується. На Шумщині зростає спорадично в тінистих листяних лісах. Вирубування лісів та чагарникових заростей загрожує чисельності виду. Занесена до “Червоної книги “.

КОЛЛОНТАЙ ГУГО (Kollataj Hugo). Народився в селі В.Дедеркали 1750 року. Польський громадський діяч, учений-філософ, представник польського просвітительства. Виступав проти феодалізму, за буржуазне перетворення суспільства шляхом реформ, був співавтором прогресивної на той час польської Конституції, обстоював світську науку і освіту. Гуго Коллонтай був активним учасником польського повстання 1794 року, за що його було ув’язнено /1794-1802р./ в 1802-1806 рр. він проживав на Волині, заснував ліцей у Кременці.Помер 1812 р у  Варшаві.

КОЗАЧЧИНА – неіснуючий нині хутір. В документах 1930рр. локалізується біля с. Антонівці. 1943 року тут відбувся один з перших боїв УПА з німецькими фашистами. Нині – пам’ятник на братській могилі.

КОЗЯТИН – х. Радошівської сільської ради. 5 дворів  22 жителі.

КОНВАЛІЯ ЗВИЧАЙНА (CONVALLARIA MAJALIS L.) Трав’яниста багаторічна рослина (10-

35 см заввишки) з довгим розгалуженим, повзучим кореневищем і пучками коренів. Лікарська, ефіроолійна, отруйна і декоративна рослина. Зростає в мішаних і листяних лісах на півночі району. Часто утворює куртини і зарості. Запаси сировини значні, проте у зв’язку з хижацькою заготівлею на букети потребує охорони.

КОНОВИЦЯ – село Бриківської сільської ради.

9 км. від Шумська Село налічує 30 дворів 104 жителів. Діє фельдшерсько-акушерський пункт.

КОРДИШІВ – село центр сільської ради. 150 дворів  566 жителів.  Віддаль від Шумська –

8 кілометрів. 1513 року  Богуш Боговитин отримав Кордишів як пожалування від великого князя Литовського. На кінець 19 століття село складали 124 дворів,  963жителі. 1914 року в Кордишеві проживали 755жителів, діяли кредитове товариство, водяний млин. 1931року в селі мешкали 967 чоловік. В селі діють: магазин “Тилявське ГВП” РайСТ, магазин (приватний підприємець Пархом’юк), кіоск (приватний підприємець Гаврисюк О.І.), фельдшерсько-акушерський пункт, Навчально-виховний комплекс – Загальноосвітній навчальний заклад 1-2 ступеня та дошкільний навчальний заклад, клуб, бібліотека-філіал.

КОТЯЧИН-БИКІВЦІ Загальнозоологічний заказник місцевого значення площею

178 га.    Охороняється згідно Рішення виконавчого комітету Тернопільської обласної ради від 30.06.1986 р. №198 .                Розташований на землях                Тилявської с\р              .               Лісові урочища “Котячин” і “Биковиччина” є місцем проживання та відтворення чисельності тваринного світу. Охороняє заказник           Кременецький держлісгосп ДЛГО “Тернопільліс”.

КОТЯЧІ ЛАПКИ ДВОДОМНІ (ANTENNARIA DIOICA (L.). GAERTN.) Місцева назва – білий безсмертник. Багаторічна трав’яниста рослина родини складноцвітих 10-

30 см заввишки з тонким кореневищем, від якого відходять численні, укорочені, лежачі, вегетативні пагони. Котячі лапки ростуть у хвойних, рідше мішаних лісах. Світлолюбна рослина. Цвіте у травні – червні. Лікарська і декоративна рослина Поширена розсіяно майже по всій Шумщині.

КРОКУС (ШАФРАН) ЕЙФЕЛЯ СROCUS HEUFFELIANUS HERB. Зникаюча декоративна ранньовесняна рослина. На Шумщині зростає на луках лісового поясу і на рівнині. Занесена до “Червоної книги “.

КРУГОЛЕЦЬ село Кордишівської сільської ради. Віддаль від Шумська –

3 кілометри. Налічує 87 дворів, 279 жителів 1583 року власницею села була Стефанова Шумська В кінці 19 ст село налічувало 38 дворів, 203жителі. В селі діють: кіоск МП “Техсервіс” фельдшерсько-акушерський пункт.

КУБ’ЮК ЛЮБОВ ІВАНІВНА. Народилась 1954 року в Кемеровській області Російської Федерації. У 1962-1974 роках проживала в Шумську. Актриса театрів ім. Лесі Українки та ім. Івана франка (м. Київ). Знімалась в кіно.

КУДЛАЇВКА с. Підгаєцької сільської ради. Відстань від районного центра –

46 кілометрів.  Село нараховує 95дворів, 242 жителі. Перша писемна згадка датована1583 роком – власником села був Андрій Вишневецький.  В кінці 19 ст село нараховувало 75дворів, 464 жителі В селі діють: магазин (приватний підприємець Корець), кіоск (приватний підприємець Мацюк.), фельдшерсько-акушерський пункт, бібліотека-філіал.

КУЛЬТУРА ШУМЩИНИ

         Всього закладів культури                                97

                         в тому числі:

          будинків культури                                           10

          клубів                                                                  33

          музеїв                                                                   3

          бібліотек                                                             49

          шкіл мистецтв, музичних                                 2

Пам’ятників історії та культури                     82

         Кількість колективів самодіяльної творчості, які носять звання “народного” – 9

         Кількість працівників культури – 202

КУТЕНСЬКЕ (МАРИНКІВСЬКЕ) РОДОВИЩЕ БЕНТОНІТІВ – знаходиться в ур. Маринки. Виявлено в 1914-17  роках службами  Західного фронту російської армії. 1942-43 рр. експлуатувалось німецькою окупаційною адміністрацією. Корисні копалини: сіро-бурі бентоніти товщею близько

0,7 м.

КУТЕНСЬКЕ РОДОВИЩЕ ВАПНЯКІВ – знаходиться за

3 км. На північ від с. Кути (х. Стара Гута). Обстежено трестом “Київгеологія” в 1959 році. Корисні копалини: “нижньосарматські вапняки, органогенно-оолітні, щільні. Товща – більше 4 метрів. Запаси: бл 140 тис куб. м. Глибина залягання: 0,5-15 м.

КУТЕНСЬКЕ РОДОВИЩЕ ПІСКІВ – знаходиться за

1 км.на південь від с. Кути. Обстежено трестом Київгеологія в 1959   році. Корисні копалини: пісок сарматський світло-сірий до білого кварцовий, тонкозернистий. Запаси: 130 тисяч куб.м. Глибина залягання: не більше 1,4 м.

КУТИ –  село Васьковецької сільської ради. Відстань від Шумська

9 км.  В Кутах нараховується 171 двір 569 жителів. За першою писемною згадкою власником села у 1570 році був Федір Войнич (із Залужжям)  В кінці 19ст  село складали114 двори., 780 жителів, 1931року проживало 1015 жителів. В селі діють: магазин (приватний підприємець Вознюк), магазин (приватний підприємець Гук), кафетерій “Тет-а-тет”, закусочна “Лілея”, фельдшерсько-акушерський пункт, загальноосвітня школа І ступеня, клуб, бібліотека-філіал.

КУТЯНКА  – село Андрушвської сільської ради. Розташоване на відстані

18 кілометрів від Шумська, нараховує  62 дворів, 195 жителів. На території Кутянки існувала одна з найбільших на Волині мезолітичних майстерень кам’яних знарядь. В селі діють: магазин ПП Гірник, фельдшерсько-акушерський пункт, загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів.

Кутянський луг. Ботанічний заказник місцевого значення площею

66.5 га. Охороняється згідно       Рішення виконавчого комітету Тернопільської обласної ради від 30.08.1990 р. № 189. Розташований на землях Андрушівської с\р. Типова лучно-болотна рослинність на неосушених землях . Охороняє КСП “Каменяр”

 КУШНІРЕНКО АНДРІЙ МИКОЛАЙОВИЧ. Народився в 1933 році в селі В.Загайці. Закінчив Львівську консерваторію ім. Лисенка, диригентський факультет /спеціальність – хорове диригування/. Автор багатьох музичних творів, займається записами музичного фольклору і обробкою народних пісень, аранжуванням для хору й оркестру народних інструментів. З 1962 року – художній керівник Буковинського ансамблю пісні і танцю /м.Чернівці/. А. Кушніренко удостоєний в 1984 році звання лауреата Державної премії імені Т. Шевченка.

Л

ЛАВРЕНЮК ВЕНЕДИКТ АНТОНОВИЧ Народився в селі Мізюринці  1933  року. Заслужений працівник культури, Лауреат премії ім Д. Яворницького, голова Тернопільської організації Всеукраїнської Спілки краєзнавців. За побудову експозиції  ТОКМ нагороджений орденом “Знак пошани”.Працює в галузі сторичного краєзнавства, народознавства, етнографії. Співавтор історико-краєзнавчого нарису “Тернопільщина туристська” /1983/ та путівників “Тернопільський краєзнавчий музей” /1986/, “Музеї Тернопільщини” /1989/, автор цілого ряду статей та наукових публікацій у періодиці, наукових збірниках. Автор книги спогадів. Редактор “Наукових записок Тернопільського краєзнавчого музею” /1993, 1998/.

ЛАЗАРЧУК АНДРОННИК. Український живописець, графік. Народився в селі Удовець, тепер Волинської області. Вчився в школі дітей-сиріт в с. Бриків на Шумщині. В 1904-1913 роках викладав малювання і креслення в учительській семінарії в селі В.Дедеркали. Підтримував близькі стосунки з сім’єю Лесі Українки, зокрема з матір’ю поетеси, письменницею Оленою Пілкою, ілюстрував її видання. Його твори: “За читанням листа” /бл.1888/, “Родинна група” , “В селянській хаті”, “Портрет Т.Шевченка”.

ЛІСИ ШУМЩИНИ Загальна  площа земель на території району під лісами  та лісовкритими площами становить

20625.55 га. Лісові ресурси мають в районі грунтово – водоохоронне та рекреаційне значення. 4727 га  займають ліси міжгосподарського лісництва. Державних лісництв на території регіону знаходиться три – Суразьке, Волинське, Забарівське, які підпорядковуються Кременецькому держлісгоспу. Основним типом рослинності є сосново – дубові ліси. Ліси мають значні запаси лікарської сировини, плантації лікарських чагарників, калини, шипшини, аронії та інші. Багато в лісах і трав’янистих лікарських рослин, серед яких звіробій, материнка, суниці, чорниці, безсмертник, чистотіл.

ЛІТОВИЩЕ –центр сільської ради. Розташоване на відстані 12 від Шумська, нараховує  114 дворів, 394жителів.  В селі діють: магазин Об’єднання “Ринок”, магазин (приватний підприємець Килименко В.М.), кіоск (приватний підприємець Гук Н.Г.) фельдшерсько-акушерський пункт, загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, клуб, бібліотека-філіал.

ЛЮДВИЩЕ –  центр сільської ради, за

20 км. від м. Шумськ. Нараховує 231 дворів, 831 жителів. 1545 у першій писемній згадці як перший власник згадується Пашко Людвинський. 1583 – Григорій Андруський платив податки за 2 дим.,1 город, 1 вальне колесо. Кінець 19 століття село зустріло з 148 домами, 1129 жителями. 1879 року в селі сталась пожежа, згоріла церква.

1911в селі діяла однокласна школа, горілчана крамниця, кредитне товариство, земський склад насіння, водяний млин. 1919  року село стало центром протипольського повстання. Репресії з боку поляків, були жорстокими село було спалене (120 хат). Розстріляно 9 учасників повстання. 1931 року в Людвищах проживало1594 жителів. 1941-45 – із 85 мобілізованих до Червоної армії селян загинуло 38. В час Другої світової війни згоріла частина села. 1970 року  населення Людвищ становило 1000 чоловік. В селі діють: магазин (приватний підприємець Гібула Р.М. ), їдальня “Берізка”, фельдшерсько-акушерський пункт, загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, клуб і бібліотека-філіал.

Людвище  Загальнозоологічний заказник місцевого значення площею

2080 га. Охороняється згідно Рішення виконавчого комітету Тернопільської обласної ради від 30.06.1986 р. №198 .  Знаходиться на території. Людвищенської с\р. Місце проживання та відтворення чисельності тваринного світу.

М

МАЛИНСЬКІ – шляхетська родина, власники Шумська в XVII – XVIII. Матвій М.- придбав Шумськ внаслідок шлюбу з Марушею Боговитин. Данило М.- 1637 року заклав із жоною Гальшкою в Шумську монастир 1648 року записав на нього 4 тис злотих.

МАЛА ІЛОВИЦЯ – село Великоіловецької сільської ради. Відстань від Шумська.

20 км. Село нараховує 70 дворів, 228 жителів. 1544 року Мартин (Матвій) Четвертинський згадує село в своїй грамоті. 1931року  село нараховувало 385 жителів..В середині ХХ століття село було одним з центрів національно-визвольних змагань на Південній Волині.6 травня 1944 року село було спалене підрозділом військ НКВС СРСР. В селі діють: магазин (приватний підприємець Грицюк ), магазин (приватний підприємець Побережний) , фельдшерсько-акушерський пункт.

МАЛЕ ПІДПРИЄМНИЦТВО ШУМЩИНИ Станом на 1 січня 2006 року в районі зареєстровано 141 малих підприємств, з яких 78 діючих.. Зареєстровано 1012 громадян-підприємців, з них 848 діючих. На 10 тис. населення припадає 259 суб’єктів малого бізнесу. Питома вага малого бізнесу у надходженнях до бюджетів різних рівнів становить   38.7 %. Питома вага малого бізнесу у загальних обсягах виробництва товарів, робіт, послуг складає 7.5 %.

Галузева структура малого підприємництва(%)

Промисловість

9

Торгівля та громадське харчування

17

Будівництво

9

Транспорт та зв’язок

2

Сільське господарство

31

Щорічно в бюджеті району передбачаються кошти для підтримки малого бізнесу. В 2006 році дана сума складає 10 тис. грн.

МАЛІ ЗАГАЙЦІ – село Великозагаєцької сільської ради. Розташоване на відстані

24 кілометри від Шумська, нараховує 102 двори, 267 жителів 1627. Село згадується як власність Ірини Ярмолінської, 1637 – передано Загаєцькому монастиреві Івана Милостивого (унікальна барокова споруда сакрально-оборонного типу збереглася досі). В селі діють: магазин “Шумська Гуртовня”, фельдшерсько-акушерський пункт.

МАЛІ ДЕДЕРКАЛИ – село Великодедеркальської сільської ради. Відстань від Шумська 17 кілометрів. Нараховує 210 дворів, 616 жителів. Сполучення з Шумськом, Тернополем, Києвом, Кременцем, Луцьком. В історичному минулому – присілок Дедеркал Великих. Як самостійний маєток згадується 1721 року в зв’язку з побудовою церкви, та 1843 року, коли відбулась перебудова церкви. В селі діють: кіоск (приватний підприємець Притолюк), кіоск (приватний підприємець Юрчук), фельдшерсько-акушерський пункт, клуб і бібліотека-філіал.

МАЛІ САДКИ – село  Васьковецької сільської ради. Розташоване за

6 км. від райцентру, нараховує 133 дворів, 421жителів. В кінці 19 століття нараховувало 40 дворів, 253 жителів, фільварок поміщиків Стройновських. 1931р в Малих Садках проживали 640 чоловік. В селі діють: магазин (приватний підприємець Рудзінська І.І), буфет, фельдшерсько-акушерський пункт, загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, бібліотека-філіал.

МАЛОДЕДЕРКАЛЬСЬКЕ РОДОВИЩЕ ЛЕСОВИДНИХ СУГЛИНКІВ – знаходиться на північній околиці с. Малі Дедеркали. Розвідане Укрдіпропромом в 1959  році. Корисні копалини: бурувато-жовті лесовидні суглинки товщею до

7 м. Запаси: близько 210 тисяч куб.м. Глибина залягання: до 0,8 м.

МАЛОДЕДЕРКАЛЬСЬКЕ РОДОВИЩЕ ПІСКІВ – знаходиться на північній околиці с. М. Дедеркали. Обстежено Укрдіпропромом в 1959   році. Корисні копалини: середньозернисті кварцеві піски. Запаси: 46,6  тисяч куб.м. Глибина залягання: близько

7 м.

МАТВІЇВЦІ –центр сільської ради. Розташоване за

36 кілометрів від Шумська. Нараховує 247дворів, 746жителів. У V-VI століття на теренах села існувала стоянка чернихівської культури. У XV-XVIcт воно було центром Матвіївського ключа. 1545 року за першою писемною згадкою власником села був  Петро Денискович. 1905 – селяни Матвієвець розгромили гуральню. 1911 року село нараховувало 105 жителів, 2 крамниці, склади, гуральню. В 1919-20 роках в околицях села ширився повстанський рух проти польської окупації. 1971 року  в селі мешкали 946 жителів. працювали: середня школа, будинок культури, медпункт, пологовий будинок, дитсадок. Бібліотека, кравецька майстерня, відділення зв’язку. В селі діють “Крамниця”, магазин (приватний підприємець Корець В.П.), амбулаторія сімейної медицини, загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, будинок культури, бібліотека-філіал.

МЕДИЦИНА ШУМЩИНИ

Всього медичних закладів           60

         в тому числі:

лікарень – 2,

ліжок – 235

поліклінік – 2

фельдшерсько-акушерських пунктів – 55

амбулаторій – 3

         Кількість медичних працівників       652  чол.

з них з вищою освітою         72 чол.

 

МЕДУНКА ТЕМНА (PULMONARIA OBSCURA DUMORT.; PULMONARIA OFFICINALIS SUBSP. OBSCURA MURB.). Багаторічна ранньовесняна рослина родини шорстколистих (16-

30 см заввишки) з тонким, зігнутим кореневищем.

Росте в листяних, рідко в мішаних лісах, у чагарниках. Рослина тіньолюбна. Цвіте в квітні – травні. Лікарська, харчова, медоносна рослина. Поширена в лісових і лісостепових ділянках Шумщини.

МИРОВЕ – село  Кордишівської сільської ради. Розташоване за

10 км від Шумська, налічує 120 дворів,453 жителів. Історична назва – ГОЛИБІСИ. 1568 року село  згадане в скарзі архімандрита Джуси до короля Сигізмунда. 1703 власником названий Януш Вишнівецький. 1770 – побудовано церкву (збереглась донині, унікальна пам’ятка дерев’яної  архітектури). В кінці 19 століття село нараховувало  55дворів, 89 жителів. 1931р.проживало  779 жителів. 1946 – частина села виселена за сприяння УПА. В селі народився член НСПУ, поет і прозаїк С. Бабій. В селі діють: магазин “Тилявське ГВП”, Магазин (приватний підприємець Пилипчук М.В.), магазин (приватний підприємець Мельничук А.І), фельдшерсько-акушерський пункт, клуб, бібліотека-філіал.

МІЗЮРИНЦІ –центр сільської ради. Село розташоване з

21 км. від Шумська, нараховує 94 двори, 312 жителів. Перша згадка про село датована 1583 роком. 1637 село подароване І. Ярмолінською на будівництво Загаєцького монастиря. В кінці 19 ст. село Дедеркальської волості Кременецького повіту нараховувало 72дворів, 506 жителів. 1934року в Мізюринцях діяла найкрупніша сільська просвітянська бібліотека (400 кн). В М. Народились молдовський письменник А Хиждеу та краєзнавець, заслужений працівник культури В. Лавренюк. пам’ятник Т. Шевченку – відкрито  1993. В селі діють: магазин (приватний підприємець Притолюк), павільйон (приватний підприємець Степовенко Н.Ф.) фельдшерсько-акушерський пункт, загальноосвітня школа І ступеня, клуб і бібліотека-філіал.

МІНЕРАЛЬНІ  РЕСУРСИ ШУМЩИНИ На території Шумщини  поширені піски, вапняки, вуглисті глини, буре вугілля, пісковики. Дані відклади характерні практично для всього району. Всюди на території району залягають четвертинні відклади. Вони вкривають більш давні породи і відшаровуються в кар’єрах, долинах річок, балках і ярах. Використовуються як сировина для виробництва будівельних матеріалів. На   Шумщині четвертинні відклади представлені лесами та лесовидними суглинками з горизонтами прихованих ґрунтів. В районі є в наявності корисні копалини, що відносяться до групи нерудних. Це природні будматеріали та сировина для їх виробництва – родовища вапняків та крейди , кварцовий пісок. В надрах Шумщини поширені глини, які є сировиною для виробництва цегли. Місцеві заводи в. Шумськ та с. В. Дедеркали використовують місцеву сировину. В значних кількостях добувається будівельний  камінь, його кар’єри зосереджено на півночі району.

Надра Шумщини містять паливні корисні копалини: буре вугілля, торф. Родовище бурого вугілля зосереджено в околицях села Бриків та с. Антонівці. На місцевій сировині працює Шумський торфозавод. Родовища торфу розробляються в північно-східній частині району. Запаси торфу на півдні промислово не використовуються. Значення родовищ торфу для району значне. Частина населених пунктів ще не газифіковано і торф є одним із основних видів палива.

В районі є в наявності кар’єри:

19 піщаних                                                    26.87 га

 6 глиняних                                                     5.9   га

 4 крейдяних                                                 10.2   га

 8 кам’яних                                                   43.42 га

 торфорозробки                                          460.8   га

МОДРИНА ЄВРОПЕЙСЬКА (LARIX DECIDUA MILL.) – Струнке високе (20-

40 м) дерево родини соснових (Pinaceae) з яйцевидно-конусоподібною кроною, старі дерева з горизонтальними довгими пагонами. Стовбур вкритий товстою, глибокоборозенчатою, коричнево-бурою корою. Деревина модрини має надзвичайну цінність, смола використовується в промисловості. На Шумщині культивується і охороняється в заказнику «Суразька дача».

 МОЛОЧАЙ ВОЛИНСЬКИЙ EUPHORBIA VOLHYNICA BESS. EX SZAF., KULCZ. ET PAWL. (TITHYMALUS VOLHYNICUS)  Багаторічна травяниста рослина заввишки 30-

80 см, густо опушена. Квітки світложовті, зібрані у густі щитковидні суцвіття. Плодоносить у липні – серпні. Розмножується насінням. Отруйний. Зростає у лісостеповій частині району. Локальні популяції нечисленні, зростає поодинці або невеликими групами; за сприятливих умов кількість рослин стабільна або збільшується. Охороняється на заповідних територіях .

Н

«НОВИНИ ШУМЩИНИ» – районний інформаційний центр. Випускає однойменну газету (періодичність – 1 раз на тиждень, тираж – до 3600 прим.). В колективі – 8 творчих працівників (усі – члени Національної спілки журналістів України). Головний редактор – Галина Григорівна Киричук.

НОВОСІЛКИ –село  Вілійської сільської ради. Розташоване на відстані

33 км. від Шумська, нараховує . 42 двори, 93 жителі. В  околиці Новосілок бере свій початок. р. Вілія – основна ріка Шумщини.

В селі діють фельдшерсько-акушерський пункт, клуб.

НОВОСТАВ – село Шумбарської сільської ради. Розташоване на відстані

11 км. від Шумська, нараховує 185 дворів, 625 жителів.

На території сучасного Новоставу існували стоянки доби мезоліту та палеоліту, поселення доби трипільської культури.

В селі діють: магазин (приватний підприємець Рудзінська), магазин (приватний підприємець Німець), фельдшерсько-акушерський пункт, загальноосвітня школа І ступеня, клуб, бібліотека-філіал.

НОВОСТАВСЬКЕ РОДОВИЩЕ ВАПНЯКІВ ТА КРЕЙДИ – знаходиться на  південно-західній околиці с. Новостав. Обстежено трестом “Київгеологія”  в 1956-56 роках. Корисні копалини: зеленкувато-сіра глина товщею до 1,2м., вапняк сірий, плитчатий, товщею до

1,5 м., пісок кварцево-вапняковий, дрібнозернистий, товщею до 3 м., крейда туронська біла писальна, товщею 20 м, складом СаСО3 – 97,1%, Mg СО3 – 0,27. Запаси:  близько 600 тис куб. м. Глибина залягання: 4-6 м (по крейді)

О

ОБИЧ – село Рохманівської сільської ради. Розташоване на відстані

10 кілометрів  від Шумська, нараховує 240 дворів, 778 жителів. У12-13 століттях в Обичі існувало давньоруське городище. 1368 – князем Острозьким в околиці Обичі закладено монастир. 1605 – напад татар завдав селу страшного руйнування, був спустошений  монастир. Останній переходить до Василіан. Пам’ятки – унікальний комплекс поховальних хрестів біля храму св. Миколи досліджений В. Рожком.В селі діє народний самодіяльний духовий оркестр, працює самодіяльний етнограф Марія Прончук. В селі діють: кіоск ПП Шліхта В.Б, магазин ПП Юрчук, кіоск ПП Карп’як, кіоск ПП Горбатюк, фельдшерсько-акушерський пункт, загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, клуб, будинок культури.

ОБИЦЬКЕ РОДОВИЩЕ ПІСКІВ – знаходиться на східній околиці с. Обич.

Обстежено трестом «Київгеологія»в 1959 році.

Корисні копалини: сарматські світло-сірі дрібнозернисті піски товщею більше 4 м. Запаси: 100 тисяч куб.м.т Глибина залягання: до 1,5 м.

ОДЕРАДІВКА – село Тилявської сільської ради. Розташоване на відстані

25 км. від Шумська, нараховує 36 дворів, 82 жителів. В 13столітті на теренах села існувало  давньоруське городище. На думку О. Цинкаловського це – легендарний Данилівград. На кінець 19 ст. село нараховувало 17 дворів, 164 жителі, 1931р.- 305 жителів. В селі діють: кіоск (приватний підприємець Федорук), фельдшерсько-акушерський пункт.

ОНИШКІВЦІ, центр сільської ради. Розташоване на відстані

4 км. від Шумська, нараховує  211 дворів, 656 жителів. 1545 року село вперше згадується в люстрації Кременецького замку. На кінець ХІХ ст.  в Онишківцях нараховувалось 70 дворів, 494 жителів. В селі діють: магазин “Візит”, магазин (приватний підприємець Бовтун ), бар “Каприз” фельдшерсько-акушерський пункт, Навчально-виховний комплекс – Загальноосвітній навчальний заклад І ступеня та дошкільний навчальний заклад.

ОНИШКОВЕЦЬКЕ РОДОВИЩЕ КРЕЙДИ – знаходиться на південній околиці с. Онишківці. Обстежено Львівською геологорозвідувальною експедицією в  1956 році. Корисні копалини: біла писальна слабопотріскана туронська крейда. Товща – до

20 метрів. У складі крейди СаСо3 – 97,4%; Mg CO3 – 0,23%. Запаси: 200 тисяч куб.м. Глибина залягання: 1,5 – 10 м.

ОСВІТА ШУМЩИНИ

В районі працює 708 педагогічних працівників , з них з вищою освітою – 627. Учнів шкіл –4718, учнів Шумського ліцею – 105, учнів СПТУ – 326.

Всього в районі діє – 47 шкіл.

З них:

І-ІІІ ступенів – 7, в них учнів – 1937

І-ІІ ступенів – 15, в них учнів – 1171

І ступеня – 19, в них учнів – 712.

Шкіл-садків-12,в них учнів-1288.

Позашкільних установ – 3, ними охоплено 1064 учнів.

В районі функціонує дитячих садків – 2.

П

ПАМ’ЯТКИ АРХІТЕКТУРИ національного значення (згідно з Державним реєстром національного культурного надбання):

Монастир Св.Iоанна Милостивого (мур.)   1637 р.   с.Малi Загайцi

Церква Св.Iоанна Милостивого (мур.)   1623 р.   с.  Малi Загайцi

Корпус келiй (мур.)   18 ст.   с.  Малi Загайцi

Церква Св.Михаїла (дер.)   1786-1865 рр.   с.Новостав

Дзвiниця церкви Св.Михаїла (дер.)   с.1865 р.   Новостав

Спасо-Преображенська церква (мур.)   1637-1715 рр.   Шумськ

Дзвiниця Спасо-Преображенської церкви (мур.)   к.18 ст.   Шумськ

ПАМ’ЯТКИ ПРИРОДИ ШУМЩИНИ

1.

„Гора „Пустельна”, пам’ятка природи

Геологічна

с.Іловиця, Шумський район

2.

„Відслонення нижнього сармату в Залісцях”, пам’ятка природи

Геологічна

с.Залісці, Шумський район

3.

„Гора „Стіжок”, пам’ятка природи

Геологічна

с.Стіжок, Шумський район

4.

„Данилова гора”, пам’ятка природи

Геологічна

с.Антонівці, Шумський район

5.

„Гора Уніяс”, пам’ятка природи

Геологічна

Шумський район, Волинське лісництво

6.

„Діброва „Зелений дуб”, пам’ятка природи

Ботанічна

Шумський район, Суразьке лісництво

7.

„Білокриницька бучина №1”, пам’ятка природи

Ботанічна

с.Башківці, Шумський район

8.

„Стіжоцький  сосняк”, пам’ятка природи

Ботанічна

с.Стіжок, Шумський район

19.

„Антонівецький сосняк”, пам’ятка природи

Ботанічна

с.Антонівці, Шумський район

20.

„Дуб звичайний” (2 дерева), пам’ятка природи

Ботанічна

Шумський район, Забарівське лісництво

22.

„Модрина європейська”(1дерево), пам’ятка природи

Ботанічна

Шумський район,  Суразьке лісництво

23.

Дуб „Суразький”, пам’ятка  природи

Ботанічна

Шумський район, Суразьке лісництво

24.

Дуби Тараса Шевченка, пам’ятка природи

Ботанічна

Шумський район, Суразьке лісництво

25.

Сосна Лесі Українки, пам’ятка природи

Ботанічна

Шумський район, Суразьке лісництво

ПАПОРОТЬ ЧОЛОВІЧА, ДРІОПТЕРИС ЧОЛОВІЧИЙ (DRYOPTERIS FILIX-MAS (L.) SCHOTT). (ASPIDIUM FILIXMAS SW.). Місцеві назви – папороть, глистник, іванове зілля тощо. Багаторічна трав’яниста рослина родини багатоніжкових (Polypodiaceae) (50-

100 см заввишки) з горизонтальним або косим, товстим, коротким кореневищем, на якому щільно розміщені залишки черешків, суцільно вкриті бурими плівчастими лусками. Папороть чоловіча росте в листяних і мішаних лісах, на узліссях вільшняків. Рослина тіньовитривала. Спороносить у червні – липні. Лікарська, отруйна і декоративна рослина. Поширена майже по всій Шумщині.

ПАТЕЙ – БРАТАСЮК МАРІЯ. Народилась 1956 р. в с. Кордишів. Доктор філософських наук, поетеса. Автор книг поезій “На вістрі полум”ясвічі” та “Єдиність твоя нескінченна”. Живе і працює в Тернополі.

ПЕРЕВ’ЯЗКА ЗВИЧАЙНА VORMELA PEREGUSNA GULDENSTAEDT, 1770, хижий звір сімейства куницевих. Веде нічний та сутінковий спосіб життя. Занесений до Червоної книги Української РСР (1980) та Європейського Червоного списку (1991). Вірогідно, загальна кількість особин не перевищує 150. В Тернопільській областів водиться тільки в Шумському і Кременецькому районах.

ПЕРЕМОРІВКА – село Андрушівської сільської ради. Розташоване на відстані

26 кілометрів від Шумська, нараховує  70 дворів, 199 жителів. 1753  село вперше згадане в документах в зв’язку з побудовою церкви. На кінець 19 століття в селі нараховувалось 25 дворів, 162ч., дім молитви, цегельня і гуральня. В селі діють: магазин ПП Романюк, фельдшерсько-акушерський пункт та загальноосвітня школа І ступеня.

 ПЕТРУК – ПОПИК ГЕОРГІЙ МИХАЙЛОВИЧ Народився в селі В. Іловиця 1932 року. Закінчив Тернопільський медінститут, працював в Шумську. Поет, член НСПУ з 1983 року. Автор ряду поетичних книг, серед яких збірки “Пригорща жита”, “Тополиний сніг”, “Березневі послання”, “Листків пожовклих переліт”, “В обіймах блискавиць”. Подіям на Шумщині присвятив роман у віршах “Полум’я Волині”. Лауреат премій ім. Братів Лепких, Уласа Самчука. Кавалер ордена “За заслуги”. Помер 15 червня 2006 року. Похований в с. Велика Іловиця.

ПІДГАЙЦІ – центр сільської ради. Розташоване на відстані

50 кілометрів від Шумська, нараховує 165дворів, 485жителів. За першою писемною згадкою1545 року Андрій Вишневецький платив податки з 16 дим, 2 город, 2 вальних коліс, 1 фолюна. Кін. 19ст. – село Борківської вол. Кременецького повіту нараховувало 103 двори, 720 жителів . В селі діють: магазин (приватний підприємець Дякін), магазин (приватний підприємець Медвідь), фельдшерсько-акушерський пункт, загальноосвітня школа 1 ступеня, будинок культури, бібліотека-філіал.

ПІДОРЛИК МАЛИЙ AQUILA POMARINA С. L. BREHM, 1831

 Перелітний птах, з’являється наприкінці березня – в 1-й декаді квітня. Моногам, властивий стійкий гніздовий консерватизм. Гнізда влаштовує на деревах на висоті 6-20 м. У кладці (поч. травня) 2 (деколи 1) яйця. Насиджує переважно самка (38-43 дні). Відлітає у вересні – на поч. жовтня. Живиться переважно хребетними дрібних і середніх розмірів. На Шумщині – нечисленний. До зниження чисельності призвело вирубування старих лісів, інтенсивна меліорація, винищування птахів людиною, збіднення кормової бази та посилення фактора непокоєння.

ПІЩАТИНЦІ – центр сільської ради. Розташоване на відстані

48 км. від Шумська, нараховує242 дворів, 590 жителів. Сполучення  1545  як власник села згадується Петро Денискович. В кінці 19 століття село нараховувало  119 дворів, 975 ч. В селі діють: магазин ПП Райда,  кіоск ПП Козак, кіоск ПП Дубчак, фельдшерсько-акушерський пункт, загальноосвітня школа 1-3 ступеня, клуб, бібліотека-філіал.

ПОТУТОРІВ – центр сільської ради. Розташоване на відстані

14 км. від Шумська, нараховує 142 двори, 503 жителів. Перша писемна згадка -1513 рік. 1931року село нараховувало 857 жителів.   В селі діють: 2 магазини ПАП “Колос”, магазин (приватний підприємець Бовтун), фельдшерсько-акушерський пункт, загальноосвітня школа 1 ступеня, клуб, бібліотека-філіал.

ПРЕОБРАЖЕНСЬКА ЦЕРКВА, храм Преображення Господнього в м. Шумськ – пам’ятка архітектури національного значення. Закладена родиною Малинських як храм православного монастиря 1637 року. 1715 року добудована як костьол в стилі класицизму. 1831/37 рр. перебудована на православний храм, набула сучасних форм. Наразі перебуває у почерговому користуванні громад УПЦ та УАПЦ. Крім храму під охороною держави перебуває дзвінниця кінця 18 століття.

ПРОМИСЛОВІСТЬ ШУМЩИНИ Основу промислового комплексу в районі  представляють підприємства, пов’язані з переробкою сільськогосподарської продукції: ВАТ „Шумський маслозавод”, виробництвом твердого палива: дочірнє підприємство державного підприємства „Поділля торф” Шумський торфозавод, швейна промисловість: ТОВ „Сегеш- Україна”, випічка хлібобулочних виробів: приватне підприємство „Віфіль”, підприємець Шевчук В.В.

Виробництво продукції промисловості у 2005 році.

Галузі промисловості

Питома вага галузі (%)

Вироблено продукції в діючих цінах (тис. грн.)

Харчова

88.5

18740.4

Добувна

4.7

987.1

Обробна

0.2

53.7

Швейна

6.6

1390.8

Всього по району

100

21172

Р

РАДОШІВКА –центр сільської ради. Розташоване на відстані

25 км. від Шумська, нараховує 137дворів,378 жителів  1542 року село було  побудоване на грунтах с. Лепешівки. 1911 року в селі Радошівка Дедеркальської волості нараховувались 560жителів,1 крамниця, 1 гуральня. В селі діють: магазин ПП Соловей, магазин ПП Притолюк, фельдшерсько-акушерський пункт, загальноосвітня школа 1 ступеня, клуб, бібліотека-філіал.

РАДОШІВСЬКИЙ ГРИГОРІЙ.Народився в селі Радошівка 1930року. Поет, член НСПУ. За вірші антикомуністичного змісту у 1949 був заарештований МГБ, ув’язнений в Кременецькій тюрмі і засуджений до смертної кари, пзніше вона була замінена 25 роками сталінських таборів і 5 роками позбавлення прав після відбуття покарання. Аж у 1956 році був реабілітований. Працював завклубом в Тилявці, літ працівником в В.Дедеркальській і Бірківській райгазетах, заочно закінчив факультет журналістики Львівського державного університету ім Івана Франка. У1969 році  – перша книжка “Квіти на постаментах” (видавництві “Каменяр”. ) У 1994 році видав збірку “Біль перебитого крила”, а в 1995 році – “Мальви прийдуть на поклін”. Г.Радошівський є автором краєзнавчих нарисів “Над Стрипою” /1981/, “Заліщики” /1988/, які видані у Львові. Кавалер ордена “За заслуги” третього ступеня (2006).

РЕЛІГІЙНА СИТУАЦІЯ В РАЙОНІ. Всього зареєстрованих громад – 72, з них діючих:

1. УАПЦ                                         5

2. УПЦ КП                                     5

3. УПЦ                                          47

4. РКЦ                                             1

5. ХВЄ                                           11

6. АСД                                             1

7. Світло життя                               1

8. ГКЦ                                              1

9. Живи за Біблією                          1

РОХМАНІВ –  центр сільської ради. Розташоване на відстані

5 км. від Шумська, нараховує  229 дворів, 753 жителів У V – VI століттях на території села існувало поселення черняхівської культури. 1513 р.  село вперше згадується в складі Шумського маєтка Боговитинів. 1527 – під назвою Пігаси відокремлюється в самостійний маєток. У1618 –1631 роках власницею містечка була Ірина Вишневецька (Могилянка). В цей період тут розгорнула діяльність друкарня Кирила Транквіліона Ставровецького, у якій вийшли друком ряд книг, зокрема – “Євангеліє Учительне”. 1672 року напад татар спустошив містечко. Польський король був змушений на 12 років звільнити Рохманів від сплати податків. В 30-50х роках ХХ століття Рохманів був одним з центрів просвітянського та національно-визвольного руху. В селі діють: магазин ПП Гібула, фельдшерсько-акушерський пункт, загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, бібліотека-філіал.

РОХМАНІВСЬКИЙ БОБРІВ ГАЙ .         Зоологічний заказник місцевого значення площею

15 га.     Охороняється згідно Рішення Тернопільської обласної ради від 18.03.1994 р. Знаходиться на території Рохманівської с\р. Рохманівська                          Місце проживання та відтворення бобра європейського, інших видів тварин.          Охороняє заказник Рохманівська сільська рада

РУСЬКА ГУТА- село Андрушівської сільської ради. Розташоване на відстані

16 км. від Шумська, нараховує 77дворів, 298 жителів.

В селі діють: магазин ПП Герасимчук, кіоск ПП Вознюк, фельдшерсько-акушерський пункт, бібліотека-філіал.

С

 

САДКИ –центр сільської ради. Розташоване на відстані

22 км. від Шумська, нараховує 160 дворів, 556 жителів

Перша писемна згадка – 1561рік.1579 року власницею села була Настасія Богданова Русинка.

В кінці 19 століття село Дедеркальської волості нараховувало 103 дворів, 627 жителів.

19 серпня 1943 року на околиці Садок відбувся великий бій УПА з німецькими підрозділами.

В селі діють: магазин Об’єднання “Ринок”, магазин ПАП “Колос”, фельдшерсько-акушерський пункт, загальноосвітня школа 1-2 ступеня, клуб і бібліотека-філіал.

САДКИ МАЛІ – див. МАЛІ САДКИ

САМЧУК УЛАС ОЛЕКСІЙОВИЧ Народився в селі Дермань Рівненської області 1905 року. Юнацькі роки пройшли в селі Тилявка. Один із найвидатніших прозаїків України ХХ століття. Серед кращих творів – роман – епопея “Волинь” (описує події на Шумщині першої чверті ХХст.)  роман “Марія” – перший опис голодомору 1932 –33 років , романи “Юність Василя Шеремети”, “Чого не гоїть огонь”, “Планета ДІ – Пі.”, книги спогадів “На білому коні” та “На коні вороному”. Помер 1987 року в Канаді. В Тилявці з 1993 року діє меморіальний музей письменника.

САРНА ЗВИЧАЙНА (CAPREOLUS CAPREOLUS L.), дика коза, козуля, ссавець з родини оленевих; довж. тіла до

150 см, хвоста — 2-3 см, висота в холці до 100 см, вага до 60 кг. Поширена в лісовій частині району,  поруч зі свинею дикою -основний об’єкт мисливства.

СВИНЯ ДИКА, ДИКИЙ КАБАН (SUS SCROFA ATTILA THOM.), парнокопитний ссавець роду свинячих, один з родоначальників свійських порід свиней. Тіло кремезне, довжиною до

2 м, вкрите обрідною щетиною, висота в холці до 1,1 м, вага до 300 кг, морда видовжена, у самців виступаючі ікла; нічна всеїдна тварина. С. д. населяють вологі ліси і чагарники: тримаються невеликими групами. Мисливський звір, поруч з сарною – основний об’єкт мисливства на Шумщині.

СВЯТОСЛАВ, КНЯЗЬ ШУМСЬКИЙ. – згадується в числі загиблих на Калці 1223 року князів. За поширеною версією – син Інгваря Ярославича, що отримав Шумськ після розподілу Погорини.

«СЕГЕШ-УКРАЇНА» товариство з обмеженою відповідальністю. Створене 15 грудня 2003 року як дочірнє підприємство естонської фірми «Сегеш Есті ЛТД»  Продукція – швейні вироби з давальницької сировини. Потужність двох швейних цехів – 356400 швейних виробів в рік. Працюючих – 103 чоловіки.

СІКОРСЬКИЙ КАЗИМИР БРОНІСЛАВОВИЧ

Народився в селі Ходаки в 1936 році. Відомий в Україні художник і скульптор, Він автор скульптурної композиції “Материнський поклик” у парку Слави /м. Тернопіль/, серед творчих знахідок і удач митця останніх років – пам’ятник Северину Наливайку /м. Гусятин/, меморіальна дошка Б.Лепкому у Бережанах, пам’ятник Т.Шевченку в Шумську

Заслужений діяч мистецтв, лауреат обласної мистецької премії імені Михайла Бойчука.

СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО ШУМЩИНИ Загальна площа сільськогосподарських угідь  становить

57388,6 га.

Спеціалізація, земельні площі сільськогосподарських підприємств району

Назва підприємства

Спеціалізація

Площа с/угідь, га

ріллі, га

ПАП „Відродження”

Зерново-м’ясний

876.5

751.4

ПАП ”Діброва”

Зерновий

433.6

433.6

ПАП „Колос”

Зерново-буряковий

1831

1387

ПАП „Загребля”

Зерново-буряковий

226.7

215

ПАП „Обрій”

Зерново-картопляний

800.0

800.0

СТОВ „Агро-Лан”

Зерно-буряко-м’ясний

2977

2605

ПАП ім..Шевченка

Зерново-молочний

1017

645,6

ПАП „Перемога”

Зерново-буряковий

1118.7

848

СТОВ „Міжгір’я”

Зерновий

300

140

СТОВ „Вільне життя”

Зерново-буряковий

692

565

СТОВ „Відродження”

Зерново-буряковий

897

780

ПАП „Агро-Вовківці”

Зерновий

423.8

297

СТОВ м..Івана Франка

Зерновий

362

362

СТОВ „Діброва”

Зерново-буряковий

609

609

СТОВ „Зоря”

Зерново-молочний

1505

1119

МПВЯ

Зерново-м’ясний

390

390

Тов”Екотехнологія”

Зерновий

1875

1875

ФГ „Беріжок”

Зерново-буряковий-м’ясний

588

588

ПП”Аграрія””

Зерново-буряковий-м’ясний

1063.9

979

ФГ „Добробут”

Зерново-буряковий

632

632

ФГ „Івашенюків”

Зерново-буряковий

232

232

Виробництво основних видів сільськогосподарської продукції (в усіх категоріях господарств)

Назва продукції

Один. виміру

2000 р.

2004 р.

2005

Зернові

Тис. тонн

36.1

35.7

29.4

Цукрові буряки

Тис.тонн

48.9

48.5

44.2

Картопля

Тис. тонн

37.0

35.9

35.2

Овочі

Тис. тонн

4.9

5.7

6.9

М’ясо(в зал. вазі)

Тис.тонн

4.2

2.9

2.5

Молоко

Тис. тонн

29.9

29.3

29.6

Яйця

Тис. штук

9.9

8.9

8.9

В районі наявно

41612.8 га ріллі. Процент розорюваності   становить 72%. Під урожай 2006 року всіма категоріями господарств засіяно 38060 га, або 91 відсоток ріллі. В основному це зернові та зернобобові культури, ріпак та цукрові буряки.

СКОРУПСЬКИЙ МАКСИМ АНТОНОВИЧ Народився 15.8. 1915 в с. Антонівці. Курінний УПА, будівничий табору в Антонівцях, учасник боїв в Стіжку, Вишнівці, Андрушівці, в Суразьких лісах. З 1944р.- емігрант. Автор книги “Туди де бій за волю”(1992) – найповнішого джерела з історії УПА на Шумщині. Помер 30.12.1981 в США.

СОЛОВ’ЇНИЙ ГАЙ. Орнітологічний заказник місцевого значення. Площа –

6.6 га. Охроняється згідно           Рішення виконавчого комітету Тернопільської обласної ради від 18.03.1994 р. із змінами, затвердженими рішенням Тернопільської обласної ради від 27.04.2001 р. № 238.          Знаходиться на землях Онишковецької с\р                                Місце проживання і відтворення соловейка східного, інших співочих птахів.    Охороняє заказник Онишковецька сільська рада.

СОН ВЕЛИКИЙ PULSATILLA GRANDIS WEND. Багаторічна трав’яниста рослина заввишки 10-

40 см, з густим жовтуватим опушенням, з коротким кореневищем. Листки тричіпери-сторозсічені. Квітки (діаметр 3,5-6 см) одиничні, келиховидні, світло-фіолетові. Цвіте у квітні- травні. Плодоносить у червні – липні. Розмножується насінням. Зростає у листяних та мішаних лісах Шумщини. Локальні популяції нечисленні. Трапляється поодинці або невеликими групами.  Занесена до Червоної книги Української РСР (1980).

СОСНА (PINUS L.), рід хвойних дерев, родини соснових; Найпоширеніша сосна звичайна (P. sylvestris L.), до

40 м заввишки; плодоношення з 10-30 pp., у замкненому лісостані — з 40-60; вік 300-400, іноді й більше pp.; порівняно з іншими хвойними швидко росте. Сосна звичайна — світлолюбна, посухо- і холодостійка порода, невибаглива до ґрунтів; росте передусім на пісках, болотах, скелях тощо. На Шумщині  є головною лісоутворюючою породою (близько 60% лісової площі), на кращих ґрунтах при участі дуба (субори), на глибоких пісках без домішки інших порід (сухі бори), на забагнених з домішкою берези й вільхи. Культивується в ряді заказників Шумщини. Сосну використовують в садово-паркових насадженнях, для закріплення пісків та у полезахисних смугах.

СОСНІВКА – центр сільської ради. Розташоване на відстані

18 км. від Шумська, нараховує 140 дворів, 498 жителів. В кінці ХІХ століття село нараховувало  60дворів, 468 жителів. В селі діють: фельдшерсько-акушерський пункт, загальноосвітня школа 1 ступеня. клуб і бібліотека-філіал.

СОШИЩЕ –село Літовищенської сільської ради. Розташоване на відстані

15 км. від Шумська, нараховує 55 дворів, 170жителів.  У16 столітті село належало до Рохманівського ключа.  В кінці 19 століття село нараховувало 36дворів, 246 жителів. В селі діють: магазин, об’єднання “Ринок”, фельдшерсько-акушерський пункт.

СТАРОВЕЦЬКИЙ –  Транквіліон КИРИЛО

Український письменник – полеміст, друкар. 1618 року в маєтку Ірини Могилянки – Вишневецької Рахманові організував роботу друкарні, видав там свою книгу “Євангеліє Учительне”, котра справила значний вплив на тогочасну громадськість. Помер 1648 року в Чернігові.

СТІЖОК –с., центр сільської ради. Розташоване на відстані

30 км. від Шумська, нараховує 182дворів, 455жителів. Під  1073 роком  згадка про Стіжок  є в хроніці польського історика сімнадцятого століття Шимона Окольського, яка проте на думку сучасних істориків є фальсифікатом. 1241 – давньоруське городище замкового типу, в. Стіжку безуспішно штурмувало військо хана Батия. 1259 – укріплення Стіжка зруйновані за Шумською угодою Василька Романовича з темником Бурундаєм. 1288 року в Стіжку містилась резиденція кн. Мстислава Даниловича. 1366 року Стіжецька волость після перемир’я між Польщею і Литвою опинилась у володіннях князя Литовського Любарта. В кінці 19 століття село нараховувало  44 доми, 454 жителі, церкву.  В середині ХХ століття Стіжок був одним із центрів національно визвольного руху, входив до Антоновецької республіки УПА. В околиці існував табір куреня Хрона 9 травня 1943 року підрозділ СС спільно з польською поліцією спалили село, убили 58 мирних жителів. Нападники були знищені куренями Крука і Хрона.  В Стіжку і околицях: пам’ятний знак на місці табору Хрона, каплиця на місці де було спалено жителів села , пам’ятник. В селі діють: магазин (приватний підприємець Радчук ), магазин (приватний підприємець Буйко), фельдшерсько-акушерський пункт, загальноосвітня школа 1-2 ступеня, клуб, бібліотека-філіал.

СТІЖОЦЬКІ ЧОРНИЦІ №1. Ботанічний заказник місцевого значення площею 61га.             Охороняється згідно рішення виконавчого комітету Тернопільської обласної ради від 30.08.1990 р. № 189 із змінами, затвердженими рішенням Тернопільської обласної ради від 27.04.2001 р. № 238. Розміщений на землях Стіжоцької с\р. Серед соснових насаджень зростають чорниця і брусниця  – рідкісні види в області. Охорону здійснює Кременецький держлісгосп ДЛГО “Тернопільліс”.

СТІЖОЦЬКІ ЧОРНИЦІ №2. Ботанічний заказник місцевого значення площею 41га. Охороняється згідно Рішення виконавчого комітету Тернопільської обласної ради від 30.06.1986 р. № 198. Розміщений на землях Іловицької с/р. Серед соснових насаджень зростають чорниця і брусниця  – рідкісні види в області.     Охорону здійснює Кременецький держлісгосп ДЛГО “Тернопільліс”.

СУНИЦІ ЛІСОВІ (FRAGARIA VESCA) – багаторiчна трав’яниста рослина родини розових (Rosaceae). Кореневище коротке з тонкими корінцями, та довгими повзучими пагонами-вусами. Стебло прямостояче або висхiдне, до

30 см заввишки. Цвiте у травнi – червнi. Плід – поникла яскраво-червона ягода. Світлолюбна рослина. Цвіте у травні, плоди достигають у червні – липні.  Суниця лісова росте на Шумщині повсюдно –  в хвойних і мішаних лісах, на лісових галявинах, серед чагарникiв, на узбіччях доріг і на узліссях. Часто утворює суцільні зарості.

СУРАЖ –центр сільської ради. Розташоване на відстані

8 км. від Шумська, нараховує 455дворів, 1372 жителі.  Сполучення  У 12-13 століттях на території Суража існувало давньоруське городище. 1583року місто Сураж стало  центром маєтності, купленої князем Острозьким для підтримки діяльності Острозької Академії. На поч. 17 століття Анна Острозька – Хоткевич передала всю  маєтність єзуїтам. 1659 року Сураж згадується в тексті потвердження гадяцької угоди. 1721 – затверджено цеховий статут Суразького братства. 1773 року  у зв’язку з розформуванням ордену єзуїтів містечко переходить до Стройновського, Корвіцьких і Чаковських, 1828 – конфісковане до царської казни. На кінець 19століття село нараховувало 185 дворів, 1219 жителів, 1911року – 1390 жителів, водяний млин. 1931р.- 1903 жителі. В селі діють: магазин “Нон-стоп-Трейд”, магазин “Діамант”, магазин “Ритуальні послуги”, фельдшерсько-акушерський пункт, навчально-виховний комплекс – Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів та дошкільний навчальний заклад, будинок культури, бібліотека-філіал.

СУРАЗЬКЕ РОДОВИЩЕ ГЛИН – знаходиться за 1,2  км. на  північний схід від с. Сураж.  Розвідане в 1957 році підприємством Укрпромгеолпроект . Корисні копалини:  світло-сірі, чорні та темно-сірі глини товщею 3,5-

6,1 м. Запаси: 99,8 тис. куб. м. Глибина залягання: 3-7 м.

СУРАЗЬКЕ РОДОВИЩЕ ПІСКІВ – знаходиться на східній околиці с. Сураж. Обстежено трестом Київгеологія в 1959  році. Корисні копалини: кварцеві сірі тонкозернисті піски сарматського віку, видимою товщею

4,5 м. Запаси: 110 тисяч куб.м. Глибина залягання: до 0,8 м.

 СУРАЗЬКИЙ ВАСИЛЬ.

Провідний діяч Острозької школи, видатний письменник – полеміст. Народився в середині ХVІ ст. в селі Сураж. Редактор Острозької Біблії /1581/, редактор Острозької друкарні, управитель маєтностей Острозької Академії. Автор ряду полемічних книг, серед яких виділяється “Книга про істинну віру” /1598, Острог/. Вчитель Івана Вишенського. Помер близько 1608 року.

СУРАЗЬКА ДАЧА – заказник загальнодержавного значення площею

3864 га.  Охороняється згідно з Постановою Ради Міністрів УРСР від 03.08.1978р. № 383.  Розміщений на землях             Суразької, Васьковецької, Андрушівської с\р. Унікальний високопродуктивний штучно створений дубово-ясеново-модриновий, сосново-ялиновий лісовий масив.       Охорону заповідних об’єктів здійснює Кременецький держлісгосп ДЛГО “Тернопільліс”.

Т

 

ТЕМНОГАЙЦІ –центр сільської ради. Розташоване на відстані 38 км. від Шумська, нараховує 192 двори, 604жителі.  1583року село вперше згадується, як власність пана Щасного. 1637 року І.Ярмолінська пожертвувала село на Загаєцький монастир. 1865 року в селі вперше побудовано школу. На кінець 19століття Темногайці налічували 151 двір , 957жителів, бровар. 1911- 1167жителів, горілчана крамниця, кредитове товариство, земський склад насіння. 1931р. в селі проживали 1633чоловіки. В селі діють: магазин (приватний підприємець Рудзінська), магазин (приватний підприємець Помельнича), бар, фельдшерсько-акушерський пункт, загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, клуб, бібліотека-філіал.

ТЕТИЛЬКІВЦІ – село Вілійської сільської ради. Розташоване на відстані

31 км. від Шумська, нараховує 206 дворів, 607 жителів  Початкова назва – Верхня Вілія. Перша писемна згадка – люстрація Кременецького замку 1545 року. 1775 року побудовано церкву  В кінці 19ст село нараховувало – 93дворів, 823 жителів. 1938 року пожежа знищила унікальну дерев’яну церкву. Селяни побудували сучасний храм. В Тетильківцях 1912 року народився А. Річинський. В селі діють: магазин (приватний підприємець Стецюк), магазин  (приватний підприємець Бондарук)  фельдшерсько-акушерський пункт, загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, клуб, бібліотека-філіал.

ТИЛЯВКА –центр сільської ради. Розташоване на відстані  20 км. від Шумська, нараховує 199 дворів,  599 жителів.  У 12-13столітті на території села існувало давньоруське городище.  1545 року власником села був Матвій Четвертинський. На кінець 19 століття  село нараховувало 86 дворів, 691 жителя. 1919 року село потерпіло під час каральних акцій польського війська. В Т. пройшли дитячі роки письменника У.Самчука, діє його меморіальний музей. В селі діють: міні-маркет “Теко”, магазин (приватний підприємець Кушнірук), торговий павільйон (приватний підприємець Дворицький Ю.М), амбулаторія сімейної медицини, Навчально-виховний комплекс – Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів та дошкільний навчальний заклад, будинок культури, бібліотека-філіал.

ТКАЧУК ГАННА АНТОНІВНА Народилась в 1923 року с. Васьківці. Медсестра УПА (Берізка). Українська поетеса. Авторка книг поезій “Молитва і пісня” 1996 “Молитва і пісня – 2” – 2000 рік. Померла 11 грудня 1997 року.

ТОРГІВЛЯ І СФЕРА ПОСЛУГ ШУМЩИНИ

кількість магазинів –  84

в т.ч.  РайСТ  – 34

кількість підприємств побуту – 5

кількість їдалень, кафе, ресторанів – 28

в т.ч. РайСТ – 10

ТРАНСПОРТНА ТА КОМУНІКАЦІЙНА ІНФРАСТРУКТУРА   РАЙОНУ

автомобільних доріг державного і місцевого значення –296.6км, в тому числі з твердим покриттям – 296.6 км, мостів автомобільних – 36 одиниць. Готелі: „Міраж”. Автосервіс: МП „Темп” с. Бриків, ВААТ 2065  м.Шумськ. На території району діють :               Шумський вузол поштового зв’язку ТД УДППЗ „Укрпошта”, цех електрозв’язку №11 ТД ВАТ „Укртелеком”. Територія району покрита сіткою мобільного зв’язку. На 100 сімей в районі діє 38.4 стаціонарних телефонів.

ТУРИ (Турі) – хутір Великозагайцівської  сільської ради. Один з осередків повстанського руху 1940-50-х рр. 1952 року виключений з адміністративного поділу. Відновлений в 1990х роках.

Населення  – 61 ч (2003)

ТУРІВСЬКЕ РОДОВИЩЕ ПІСКІВ – знаходиться за

1,5 км від с. Великі Дедеркали на південно східній околиці с. Тури. Обстежено трестом Київгеологія в 1959 році. Корисні копалини: тортонські сірі різнозернисті піски товщею 4 м. Запаси: 140 тисяч куб.м. Глибина залягання: до 2,8 м.

ТУРИК СТЕПАН ІВАНОВИЧ

Народився в селі Шкроботівка 1892 року. Збирач народних пісень. Його записи цінні тим, що, знаючи нотну грамоту, він записував не тільки тексти пісень, а й ноти до кожної, навіть на два, чотири голоси. Чимало зібраних ним і опрацьованих пісень були видрукувані у збірниках, які видавались і продовжують видаватися інститутом мистецтвознавства фольклору та етнографії ім. М.Рильського академії наук України.

ТХІР [MUSTELLA (PUTORIUS L.)], ссавець роду хижаків, родини куницевих; довж. до

46 см, хвіст до 16 см. Цінний хутровий звір. Обмежено водиться на Шумщині, тепер під охороною.

У

УГОРСЬК –центр сільської ради. Розташоване на відстані

25 км. від Шумська, нараховує 189дворів, 607жителів У ХІІІ столітті на території села існувало  давньоруське городище. 1545 року як власник вказаний Матвій Четвертинський. В кінці  ХІХ століття  село налічувало 68 дворів, 602 жителів. 1946 року село частково виселене і перейменоване на Підгірське. Історичну назву відновлено 1990 року. В селі діють: магазин (приватний підприємець Рябчевський), кіоск (приватний підприємець Дворицький), кіоск (приватний підприємець Тимощук Л.П)  фельдшерсько-акушерський пункт, загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, клуб та бібліотека-філіал.

Х

ХИЖДЕУ ОЛЕКСАНДР. Народився 1811 року в с. Мізюринці. Поет, літературознавець, фольклорист. Зачинатель молдавської фольклористики. Випускник Харківського університету. Один з перших дослідників біографії  та спадщини Г. Сковороди. Автор циклу “Молдавські сонети”, повісті “Дука”.

Помер 1874р. в Криштинешті (Молдова).

ХОДАКИ – село Суразької сільської ради Розташоване на відстані

11 кілометрів від Шумська, нараховує 126 дворів, 418 жителів.  1570 року його вперше згадано як власність князів Масальських. 1583 – продано князям Острозьким. Увійшло до Суразької маєтності. В кінці 19 століття село нараховувало 60 домів, 436 жителів. В селі діють: магазин (приватний підприємець Гаврилюк С.Л.) фельдшерсько-акушерський пункт, загальноосвітня школа І ступеня, клуб-бібліотека.

Ц

ЦЕЦЕНІВКА – центр сільської ради. Розташоване на відстані

24 кілометри від Шумська, нараховує 334 дворів, 1069 жителів.  1437року Лев Свидригайло  дарує  село Михайлові Олехновичу.

В кінці ХІХ століття село налічувало 140 дворів, 975 жителів, школу, 2 водяні млини.

1911 – 1174 жителів, 1 крамниця, 1 горілчана крамниця, 2 водяні млини. 1931р Цеценівка налічувала 2043 жителів

В селі діють: магазин (приватний підприємець Дмитрів), магазин  “Нонстоп-трейд” фельдшерсько-акушерський пункт, Навчально-виховний комплекс – Загальноосвітній навчальний заклад 1-2 ступеня, дошкільний навчальний заклад, клуб та БФ.

ЦЕЦЕНІВСЬКИЙ БОБРІВ ГАЙ Зоологічний заказник місцевого значення площею

26.5 га. Охороняється згідно Рішення Тернопільської обласної ради від 18.03.1994 р. Знаходиться на землях Цеценівської с\р. Місце проживання та відтворення бобра європейського та сірих чапель, інших видів тварин. Охороняє заказник Селянська спілка ім.Шевченка

ЦМИН ПІСКОВИЙ (HELICHRYSUM ARENARIUM (L.) DG) Місцеві назви – безсмертник, жовтяниця, золотуха тощо. Багаторічна трав’яниста рослина родини складноцвітих (15-

30 см заввишки) з прямостоячими або висхідними стеблами, вкритими білоповстистим опушенням. Світлолюбна рослина. Цвіте з липня по вересень. Лікарська, фітонцидна., інсектицидна, кормова, фарбувальна рослина.  Росте на Шумщині у соснових і мішаних лісах, на галявинах.

Ч

 

ЧОРНИЦЯ (VACCINIUM MYRTILLUS L.) Місцеві назви – чорні ягоди, чорничник. Невисокий кущик родини брусничних (15-

30 см заввишки) з довгим повзучим кореневищем. Стебла висхідні або прямостоячі, розгалужені, із зеленувато-коричневою корою.. Плід – куляста, чорна ягода (б-13 мм у діаметрі) з сизуватим нальотом, насіння численне, у формі півмісяця. Чорниця росте у хвойних і мішаних лісах на галявинах. Світлолюбна рослина. Цвіте у квітні травні, плоди достигають у липні. Чорниця належить до рослин з більш-менш стабільною врожайністю. Зовсім неврожайні роки трапляються раз за 5-7 років. Урожайність її коливається від 120 до 1200 кг/га, в окремі роки досягає 1600 кг (в перерахунку на 100 % покриття). Харчова, медоносна, лікарська, фарбувальна рослина.  Запаси рослин на Шумщині значні, проте чорниця потребує дбайливого використання і охорони. В районі діють спеціальні заказники «Стіжоцькі чорниці-1» та «Стіжоцькі чорниці-2»

Ш

ШОСТАЦЬКИЙ ГРИГОРІЙ

Народився 1908 року в селі В.Загайці. 1942 року – полковник Червоної Армії. З квітня 1945 року  – Герой Радянського Союзу. Командир 94 гвардійської стрілецької дивізії. Загинув в березні 1945 року. Похований в м.Вєнгрув (Польща).

ШКРОБОТІВКА –центр сільської ради. Розташоване на відстані

24 кілометри від Шумська, нараховує 172дворів, 579 жителів 1583 року як власник села названий Василь Казаревський В кінці 19 століття село нараховувало 61дворів, 492жителів. 1931року 699 жителів. В селі діють: магазин (приватний підприємець – Притолюк), кіоск  (приватний підприємець Прокопів ) фельдшерсько-акушерський пункт, навчально-виховний комплекс – Загальноосвітній навчальний заклад 1-2ступеня та дошкільний навчальний заклад.

ШУЛІКА РУДИЙ MILVUS MILVUS (LINNAEUS, 1758)

Перелітний птах. Прилітає наприкінці березня. Моногам, якому властивий стійкий гніздовий консерватизм. Поліфаг, живиться дрібними ссавцями, птахами, плазунами, земноводними, падлом і покидьками.

Дуже рідкісний. На Шумщині відомі поодинокі знахідки гнізд. У 2-й пол. 19 – на поч. 20 ст. був звичайним на гніздуванні на Закарпатті, Волині, Житомирщині, Уманщині та околицях Києва.

Занесено до Червоної книги Української РСР (1980), Європейського Червоного списку (1991) та Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни та флори, що перебувають під загрозою зникнення (1973).

ШУМБАР –центр сільської ради. Розташоване на відстані

16 кілометрів від Шумська, нараховує 261дворів, 851жителів 1513 року власником містечка Шумбар став Богуш Боговитин. В кінці 17 століття місто отримує Магдебурзьке право. Кін. 19 ст.- 137 дворів, 876 жителів, 1931р.- 1018 жителів. В селі діють: магазин “Діамант”, закусочна “Ангеліна”, фельдшерсько-акушерський пункт, Навчально-виховний комплекс – Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІ ступенів та дошкільний навчальний заклад, клуб та бібліотека-філіал.

ШУМСЬК– місто, центр Шумського району. Нараховує  – 1584 дворів, 5200 чоловік населення.

Хронологічна таблиця.

6 ст – перші слов’янські поселення на території суч. Шумська.

1149р. – перша писемна згадка про Ш.

1231- під Ш. Відбувається велика битва Галицько-Волинського війська з угорською армією.

1259 р – в Ш.проходять перегшовори кн. Василька Волинського і темника Золотої Орди Бурундая

1366 р. – Ш. Відходить до Великого Князівства Литовського.

1513-1605 – Ш у володінні Боговитинів.

1605- 1725 – Ш. – власність Малинських.

1725 – 1806 – різні власники

з1806 –Шумська маєтність роздрібнена.

1793-1917 – центр волості в Російській імперії.

1921-39- -центр гміни Кременецького повіту Польщі.

1931р.- 2160 (+709 Лепешівка)

1940 –  райцентр.

З Ш. Походять – польський письменник Л. Кальтенберг, декабрист Г. Ігельстром, музичний теоретик Генрик Геллер, професор-генетик Г. Роман, трубач А. Ільків.

В місті діють: шкіл – 3 (навчається  1388 дітей)

закладів культури – 6

закладів медицини – 1 (райлікарня №1)

закладів торгівлі – 40

підприємства – ВААТ-2065, АТП-16145, РайСТ, РЕМ, Райсількомунгосп, молокозавод, ВАТ “Друкарня”, РайШРБУ, ПМК-16, АТП “Кооптранс”, цех №11 “Укртелекому”, Райагробуд, Шумськгаз, КЛМСГ “Волинь”

«ШУМСЬКГАЗ» державне підприємство. Основні види діяльності – прокладання місцевих газопроводів, обслуговування локальних газових мереж, постачання скрапленого газу. Керівник – Григоренко Олександр Михайлович. З 1994 року «Ш» газифіковано32 населених пункти району, прокладено більше

350 км. розподільчих газопроводів.

ШУМСЬКИЙ МАСЛОЗАВОД, відкрите акціонерне товариство.

Як ВАТ створено 16.02.1996 на базі державного підприємства, яке працювало з 1944 року. Вся продукція має сертифікат якості. Потужність переробки – 100 тонн молока в зміну. Асортимент продукції: масло “Селянське”, масло “Оригінальне”, молоко фляжне 3,2% ж., молоко ж.2,5%, сметана фляжна20% ж., сир ваговий, маслянку свіжу., казеїн технічний. Працюючих – 230 чоловік.

ШУМСЬКИЙ ТОРФОЗАВОД – дочірнє підприємство державного підприємства „Поділляторф”. Розташоване в с.Кути. Створене 1972 року на базі Шумського торфопідприємства. Всього земель –

342 га Земель на яких видобувається торф – 87 га. Кількість працюючих 96 чоловік. Підприємство має достатні запаси сировини., виробничі площі, кваліфікований персонал

Я

ЯРМОЛІНСЬКА ІРИНА. Народилась на початку ХVІІ ст. /точніших даних немає/ в родині володарів Шумська Боговитинів. Видана заміж за волинського підчашого полковника Костянтина Ярмолінського . Багато сприяла книгодрукуванню на Волині надавала кошти на видання книг Кирила Транквіліона Старовецького. 1626 року овдовіла і на землях, отриманих нею як посаг, розпочала будівництво замку-монастиря св. Івана Милостивого.

1627 року будівництво поблагословив митрополит Петро Могила. Споруджений у с. Малі Загайці монастир став однією з укріплених твердинь на шляху кримських татар та турків, а також, після загибелі Обицького монастиря – сховищем книг, документів та земельних актів /до 1914 року/.

Заповітом від 1637 року І. Ярмолінська передала усі свої маєтності спорудженому нею монастирю. По смерті /дата невідома/ похована в південній стіні монастирського храму. В наш час храм є унікальною пам’яткою українського бароко, стоячи на рівні з Межиріцьким монастирем, Олеським замком та іншими спорудами оборонно-сакрального будівництва.

Зберігся портрет Ірини Ярмолінської, який, попри сумніви в його автентичності, привертає увагу дослідників українського барокового живопису.

Article Source

Автор:

Даний автор додав 2001 публікацій.

Залишити відповідь