З історії бібліотечної справи в Борщівському районі

27.05.2010 | Автор: | Категорія: Бібліотеки

З історії бібліотечної справи в Борщівському районі

 Л. Г. Бояновська, завідувачка
методично-
бібліографічного відділу ЦБС,

М. С. Войтухів, провідний редактор ЦБС

Важливу роль у культурно-національному відродженні Борщівщини в першій половині XX століття відіграло товариство «Просвіта», яке започаткувало свою діяльність у 1881 році. Саме воно розпочало створення невеликих бібліотек як у Борщеві, так і в селах.

За архівними даними, у той час уже діяло 8 читалень на статутах «Просвіти»: у Борщеві, Верхняківцях, Іванкові, Жилинцях, Пищатинцях, Скалі, Сапогові та Циганах.

Першим головою читальні в Борщеві був адвокат Михайло Дорундяк. Відомо, що в 1896 році на відкритті й посвяті бібліотеки-читальні в с. Бурдяківцях був присутній Михайло Грушевський — історик, перший Президент УНР.

На початку XX століття просвітні організації в Борщівському повіті значно зміцніли. У 1908 році читалень налічувалось 56, а читальня в Скалі мала 684 читачі й була найбільшою в Галичині.

8 жовтня 1923 року в Народному домі м. Борщева проведено нараду голів читалень, на якій відзначалось про «недостачу бібліотек, власних домів, фондів». У 1926 році при «Просвіті» створено бібліотечно-відчитову секцію, яку очолив Степан Воркун. Вона займалась переважно організацією читальняних бібліотек, упорядкуванням їх роботи.

У 1931 році бібліотекарем філій «Просвіти» в Борщеві став Михайло Дрібнюк, який багато зробив для розповсюдження книг серед українців.

Не дивлячись на всі утиски польської влади, філіальні бібліотеки відігравали значну роль у популяризації знань, освіти й культури. Через повітову бібліотеку в сільські читальні надходила українська періодика, переважно газети «Свобода», «Наш прапор», «Дзвіночок», «Народна освіта», «Правда», «Громадський голос», «Неділя», «Нова зоря», «Літопис Червоної калини», «Сільський господар».

Для фахової підготовки бібліотечних кадрів філія «Просвіти» проводила кілька курсів. Одні відбулися в грудні 1936 року за участю 45 бібліотекарів із 23 сіл.

За архівними даними, книжковий фонд у Борщівському повіті становив у 1923 році 3518 примірників, а в 1938 році — 11476.

Крім просвітянських бібліотек, працювали й інші. Станом на 1 січня 1930 року, у Борщеві діяла вчительська бібліотека, яку заснували в 1923 році при школі. Користувались нею безкоштовно вчителі. Було 113 читачів, 1551 книга переважно польською мовою. Працювала один день на тиждень.

Бібліотекою при повітовій поліції користувались поліцейські, вона була платна і працювала 3 дні на тиждень. Її фонд налічував 1205 книг польською мовою.

Бібліотека, що працювала при товаристві «Сокіл», була відкрита для всіх. У фонді нараховувалось 238 книг, обслуговувала 32 читачі, була платна.

У 1924 році організовано бібліотеку єврейської читальні. Вона була платна, відкрита для всіх, фонд становив 684 книги. Обслуговувала 93 читачі, працювала 3 дні на тиждень. У читальному залі було до 50 назв газет і журналів.

Тут відбувались відчити видатних євреїв, які прибували з великих центрів Польщі (письменники, політики, учені). Відновив свою роботу клуб «Дегель Ешурен». У 1936—1939 роках при бібліотеці діяв гурток «Єврейський національний інститут».

В с. Усті в 1928 році працювало дві бібліотеки — при читальні «Просвіти» й кооперативі «Український Народний дім». Книги видавали читачам за окрему плату, за виручені кошти поповнювали фонд, який у 1930 році нараховував тисячу примірників. У бібліотеках були газети: «Свобода», «Діло», «Нове село», «Новий час», «Часопис», «Сільський господар» та інші.

У 1937 році в Мельниці-Подільській діяли 2 бібліотеки — повітова учительська, яка налічувала 615 книг і 49 читачів, та товариства «Сільробєдність», що мала 310 книг та 40 читачів.

У січні 1940 року Борщів став районним центром, а 9 серпня того ж року відкрито міську й районну бібліотеки, на які асигновано 9 тисяч карбованців.

Культурне та просвітницьке життя в районі перервала війна. Документів про роботу в цей період є дуже мало. Зі спогадів старожилів відомо, що книги з бібліотек переховували в будинках і передавали для читання з рук у руки.

За даними обласного архіву, у 1945 році організовано книгозбірню в Скалі-Подільській, яка налічувала 7482 примірники на суму 28696 тисяч крб., а в 1944 році — у Мельниці-Подільській. З того часу держава щороку виділяла 1200 крб. на придбання книг та періодики.

У 1946 році в м. Борщеві почали працювати дві бібліотеки: міська й районна. Тоді книгозбірнею завідувала Я. Й. Чупахіна, яка проживає в м. Борщеві.

З 1948 року майже в кожному селі створювались клуби й при них відкривались приклубні бібліотеки. За архівними даними, у 1948 році відкрито 11 приклубних бібліотек, 7 сільських. Книжковий фонд нараховував 8124 примірники книг і 1172 брошури.

У результаті масової колективізації в 1949 році створювались колгоспні бібліотеки. Того ж року їх було створено 35, 2 клубні та 6 пересувних. Був укладений договір з обласним бібколектором про забезпечення бібліотек книгами.

У 1949 році для книгозбірні в Скалі-Подільській було виділено дві кімнати. Завідувачкою бібліотеки призначено М. В. Бездітко, бібліотекарем — Л. О. Глібко, книжковий фонд становив 7200 примірників, читачів було 592.

Того ж року книжковий фонд Мельнице-Подільської бібліотеки становив 1618 книг. Створено 5 сільських бібліотек у селах:

  • Залісся (завідувачка бібліотеки — С. М.Гільтай, книжковий фонд — 1367 примірників, читачів — 142);
  • Дзвинячка (завідувачка бібліотеки — Л. В.Борчук, книжковий фонд — 1051 примірник книг, читачів — 187);
  • Новосілка (завідувачка бібліотеки — Л. Д.Бабчинська, книжковий фонд — 1256 примірників, читачів — 144); Гермаківка (завідувачка бібліотеки — О. Ф.Кочерга, книжковий фонд — 1692 примірники, читачів — 173);
  • Іване-Пусте (завідувачка бібліотеки — М. Г.Коломієць, книжковий фонд — 1460 примірників, читачів — 144).

Також того ж року організовано бібліотеки в селах Бурдяківці, Озеряни, Турильче, Рудки, Іванків, Ланівці.

У 1950 році на придбання книг асигновано 34300 крб., придбано на суму 11400 крб.

У 1951 році фонд Мельнице-Подільської районної бібліотеки нараховував 8007 примірників книг, брошур — 2090, ним користувалось 530 читачів.

Завідувачкою районної бібліотеки працювала Н. Ю. Дашко, бібліотекарем — М. С. Лесюк, завідувачкою читального залу — С. Ф. Плахотна, завідувачкою пересувного фонду — М. М. Бокач.

Книгозбірня мала окреме приміщення з 3-х кімнат. Згідно з архівними даними, у бібліотеці проведено 5 лекцій, 3 доклади, 37 голосних читок, 2 літературно-художні вечори.

З початку року закуплено 1962 примірники на суму 11442 крб. 25 коп. У бібліотеці працювало 17 пересувок, у яких — 770 читачів. Районна бібліотека обслуговувала 7 сільських, 24 клубних, 19 колгоспних бібліотек.

За 1951 рік на зарплату витрачено 18718 крб., книги — 8 тисяч, придбання інвентарю — 1 тисячу, ремонт — 1 тисячу карбованців. Того ж року бібліотекам Мельнице-Подільського району передплачено періодичних видань на суму 2944 крб.

У 1952 році в Скала-Подільському районі відкрито 14 бібліотек, придбано літератури на суму 14000 тисяч крб. Того ж року в Борщівському районі працювало 23 сільських клуби й 14 бібліотек.

У 1953 році в Скала-Подільській бібліотеці книжковий фонд становив 10000 примірників, читачів було 1345, на пересувках — 218.

У 1957 році фонд Борщівської районної бібліотеки складав 16625 екземплярів книг, а в бібліотеках району — 157 тисяч примірників. Їхніми послугами користувалося 16500 читачів. На розвиток культури в районі асигновано 157 тисяч крб. Повністю ліквідовано неписьменність.

Швидкими темпами розвивалася бібліотечна мережа в Борщівському районі. Крім сільських книгозбірень, діяли пересувки на промислових підприємствах. У 1959 році створено 5 пересувок: на тютюновому заводі, будівництві цукрового заводу, спиртозаводі, пожежній команді, у районній лікарні. Усього працювало 152 пересувки.

Абонемент районної бібліотеки обслуговував 1401 читача, читальний зал — 500. За той рік придбано літератури на суму 6539 крб. Директором районної бібліотеки з 1959 року працювала Ольга Василівна Вільчинська.

У 60-х роках у Борщівському районі йшло активне будівництво соціально-культурних закладів, зокрема бібліотечних приміщень у селах Іванків, Жилинці, Підпилип’я, Мушкарів, Монастирок, Дубівка.

Влада приділяла велику увагу книгозбірням, як виховним та освітнім центрам, створювала бібліотеки на громадських засадах, організовувала їх роботу з продовженим робочим днем. Такий режим роботи мали 28 сільських, 7 приклубних, 33 громадських та 1 районна бібліотеки.

У 1960—1961 роках до книгозбірень записалось 2129 чоловік, зроблено відкритий доступ до половини фонду, організовано МБА. По району видано 43263 примірники книг, обслужено 16860 читачів. Книжковий фонд становив 201618 примірників, читачів було 18673.

У 1962 році районна бібліотека мала 2250 читачів, книговидача становила 46500, діяло 3 пересувки, книжковий фонд яких — 23803 примірники.

Зростала мережа закладів культури в районі. На кінець 1963 року було 88 сільських бібліотек, 30 — клубних, 8 — на громадських засадах.

Нараховувалось 39804 сім’ї, з них охоплено читанням — 38875. Працювало 88 пунктів видачі й 72 пересувки. Усього читачів у сільських бібліотеках району — 51306, з них колгоспників — 30375, дітей — 13490. Майже у всіх бібліотеках району складено алфавітні каталоги, у 2-х — систематичні.

До роботи в книгозбірнях залучилась громадськість. У районі працювало 125 громадських бібліотекарів та заступників завідувачів бібліотек. Комплектування фондів громадських книгозбірень проводилось за рахунок сільських, районної та зональних бібліотек. Їм передано дублетні примірники з вищезгаданих бібліотек, а також книжкові фонди колгоспних бібліотек, придбані за рахунок колгоспу.

У 1964 році в районі працювало 9 «бібліотек відмінної роботи». Їхніми послугами скористалось 41025 читачів, з них дітей — 8650, книговидача становила 840364 примірники.

Великим авторитетом і повагою користувалась Мельнице-Подільська бібліотека, яка у зв’язку з ліквідацією району отримала статус селищної. З 1963 року завідувачкою бібліотеки працювала М. П. Довганик, бібліотекарями — Г. І. Василюк, В. І. Олещук, В. Л. Балдуєва.

На 1 січня 1989 року книжковий фонд нараховував 24554 екземпляри, 2147 читачів було у відділі абонементу, читальному залі — 795. Книговидача становила 46493 примірники. Бібліотека передплачувала 25 назв газет, 62 назви журналів.

У 1949 році в селищі створено Мельнице-Подільську бібліотеку для дітей із книжковим фондом — 16786 примірників. Книгозбірня виписувала 22 назви газет і 30 назв журналів.

Потяг людей до знань, освіти з кожним роком збільшувався. Це говорить про ріст читачів у Борщівській районній бібліотеці. На 1 січня 1965 року їх було 3010 чоловік, серед них — службовці, робітники, учнівська молодь. За останні п’ять років книжковий фонд збільшився майже у 2 рази й становив 42 тисячі примірників.

У 1966 році оголошено Всеукраїнський огляд роботи бібліотек. У цій акції взяли участь усі 47 сільських книгозбірень району. При підведенні підсумків огляду відзначено, що бібліотеки обслуговували 335 тисяч читачів. За рік у книгозбірнях району проведено 245 літературних вечорів, 142 читацькі конференції, 317 бібліографічних оглядів.

У 1972 році Борщівська районна бібліотека одержала з бібколектора та книжкових магазинів 2446 примірників. Їх придбано на суму 1492 крб. До бібліотеки було залучено 3905 читачів. Мережа книгозбірень нараховувала: 62 сільські бібліотеки, 9 філіалів, 3 пункти видачі та 30 пересувних бібліотек.

Того ж року в нові приміщення перейшли бібліотеки сіл Дністрове, Михайлівка. Бібліотечним читанням по району охоплено 41893 чоловіка. Фонд книгозбірень району становив 495822 примірники. Налічувалось 27 « бібліотек відмінної роботи» в селах: Більче-Золоте, Бурдяківці, Гермаківка, Пилатківці, Боришківці, Вовківці, Мушкатівка, Іванків, Озеряни, Комунарівка, Королівка, В. Кривче, Лосяч, Турильче, Ланівці, Сапогів, Нівра, Панівці, Жилинці, Рудки, Стрілківці, Глибочок, Кудринці, Шупарка, Вербівка, Пищатинці, Худиківці.

8 колгоспів виділили кошти (500 крб.) на придбання літератури для книгозбірень таких сіл: Кудринці, Ланівці, Вовківці, Комунарівка, Урожайне, Глибочок, Шупарка, Більче-Золоте.

З кожним роком упроваджувались нові прогресивні методи управління бібліотечною справою. Постановою Міністерства культури в 1974 році затверджено централізацію сітки масових бібліотек у Борщівському районі.

На базі районної, сільських і міських бібліотек створено центральну районну бібліотеку з відділами: комплектування й організації книжкових фондів та каталогів, зберігання літератури, методично-бібліографічним, обслуговування дорослих читачів, дітей і юнацтва, нестаціонарного обслуговування та 64 бібліотеки-філіали.

Того ж року книжковий фонд становив 750000 примірників, ним користувалось 52 тисячі читачів. Щороку до бібліотечної системи надходило до 55 тисяч екземплярів. Середня забезпеченість становила 10 книг на читача.

Бібліотека передплачувала 100 журналів та 25 газет. Відділ комплектування й обробки літератури опрацьовував щорічно для бібліотек-філіалів системи понад 25 тисяч нових книг.

У 1975 році в районі працювало 29 «бібліотек відмінної роботи». За той рік число книговидач збільшилось на 5078, а читачів — на 2227 чоловік. По всіх основних показниках Борщівщина зайняла перше місце в області.

У районі діяли три школи передового досвіду: з пропаганди сільськогосподарських знань — на базі бібліотеки-філіалу с. Іванкова, з індивідуальної роботи з читачами — на базі бібліотеки-філіалу с. Комунарівки, з роботи з дітьми — на базі бібліотеки-філіалу с. Рудок.

2400 карбованців виділено колгоспами на придбання літератури. Проведено ремонти в 15 бібліотеках. Придбано 120 стелажів, 50 столів, 200 крісел.

У 1980 році до централізованої системи надійшло 50000 примірників книг.

За підсумками роботи за 1980 рік, бібліотеки сіл Ланівці (Б. П. Стасюк), Іванків (Р. І. Герасимів), Більче-Золоте (В. П. Даник) відзначені перехідними прапором, вимпелом, грамотою.

Завідувачі бібліотек сіл Іванків (Р. І. Герасимів), Пилипче (М. Д. Гринчук) нагороджені орденами «Знак Пошани», «Жовтневої Революції», медалями.

Першому бібліотекарю с. Висічки М. Д. Святій, яку за активну роботу закатували в 1949 році, встановлено пам’ятник у центрі села, біля Будинку культури.

Згідно з централізацією бібліотечної системи, у районній бібліотеці створено відділ зберігання й використання книжкових фондів. Зібрано 12 тисяч книг з усіх галузей знань. Ним користувались усі бібліотеки-філіали. Діяв міжбібліотечний абонемент, обмінний фонд.

Створення в районі централізованої бібліотечної системи, яка об’єднувала 71 бібліотеку-філіал, дало позитивні результати. З кожним роком поповнювався книжковий фонд. У 1983 році він становив 725033 примірники.

У 80-х роках бібліотеки району проводили цікаву масову роботу з учнями. Користувались популярністю літературні вітальні, клуби за інтересами, прес-конференції, зустрічі за круглим столом, вернісажі та інше.

Змістовні засідання літературної вітальні «Веселка» проходили під керівництвом директора ЦБС С. С. Миколинської, яка працює на цій посаді з 1985 року. Це спеціаліст із вищою освітою, у 1986 році закінчила Київський інститут культури. За сумлінне ставлення до виконання своїх обов’язків, активну громадську роботу її поважають колеги по роботі, численні відвідувачі бібліотеки.

Поруч із С. С. Миколинською більше 20-30 років працювали: О. Б. Хім’юк, Д. В. Лесюк, Я. Р. Остапович, А. М. Базюк, М. Р. Романюк, К. Г. Антонечко; і до сьогодні працюють: М. С. Войтухів, Л. О. Харкова, Г. В. Кричковська, О. С. Трембіцька, О. І. Романська, Т. С. Олійник, Т. В. Базилевич, Б. М. Василів та інші.

У 90-х роках історія бібліотек набула нового змісту. Це час відродження духовності, національної культури, повернення почуття українця-патріота. Люди потягнулися до української книги, поетичного слова про Україну, історії рідного краю.

У цьому плані працюють усі бібліотеки району. З успіхом проводяться літературно-історичні екскурси «До тебе, Україно, вертаються сини і дочки», літературні вечори «За Тебе, свята Україно», «Мою Україну любіть» та інші.

Книгозбірні очистили фонди від політично-застарілої літератури. Унаслідок проведеної роботи фонд бібліотек упорядковано, а його кількість зменшилася.

Починаючи з 90-х років, бібліотеки недостатньо фінансуються, скорочуються кадри, сільських бібліотекарів переводять на 0,5 та 0,25 ставки.

У 1997 році на 0,5 ставки працювало 54 бібліотекарі, 0,25 — 14, 0,75 — 1. Зменшилось надходження книг. Якщо в 1995 році централізована система отримала 12465 примірників, то вже в 1999 році — 1388 екземплярів.

Не краща ситуація й із періодичними виданнями. На 2002 рік майже половина книгозбірень не передплатила жодної газети й журналу.

Не дивлячись на всі труднощі, централізована бібліотечна система працює.

Аналіз роботи публічних бібліотек стверджує, що вони залишились складовою соціально-культурної сфери розвитку суспільства. У ЦБС сформувався Публічний центр регіональної інформації.

Бібліотекарі намагаються привернути увагу влади до роботи книгозбірень. Працюють над поповненням фондів за рахунок діаспорних видань, подарункових книг, меценатів-добродійників, удосконаленням бібліотечних технологій, упровадженням платних послуг та комп’ютерної техніки для покращення бібліотечного обслуговування.

Станом на 1 січня 2002 року в районі працювало 65 бібліотек-філіалів, з них — 59 сільських, 2 — міські, 1 — районна, 3 — дитячі.

Книгозабезпеченість на одного читача становила 10,4. Централізована система обслуговувала майже 47 тисяч чоловік, у тому числі — 19 тисяч дітей та молоді. Їх обслуговували 89 бібліотечних працівників. Усі вони мали вищу й середню спеціальну освіту. Книжковий фонд системи нараховував 447185 примірників книг.

За підсумками роботи бібліотек Тернопільської області за 2000 рік, Борщівська ЦБС нагороджена дипломом обласного управління культури в номінації «Краща бібліотека 2000 року».

З ініціативи директора ЦБС С. С. Миколинської розроблено проект створення в районній бібліотеці «Інтернет-центру» з використанням комп’ютерних технологій, який фінансує Посольство США в Україні.

У 2001 році кращими бібліотеками області стали Борщівська районна бібліотека для дітей та Скала-Подільська бібліотека-філіал (директори — Б. М. Василів, М. В. Гусарова).

За власні кошти в 2002 році зроблено ремонт читального залу й коридору.

Літопис бібліотечної справи Борщівського району продовжується. Проводиться пошукова й дослідницька робота з написання історії створення сільських бібліотек. Готуються альбоми, буклети, книжкові виставки на цю тему в кожній бібліотеці-філіалі.

Історію створення бібліотечної системи творять люди. Бібліотекар — це не просто професія, це стан душі. А таких у районі багато.

Незважаючи на всі негаразди сьогодення, бібліотекарі працюють, знаходять нові форми роботи, продовжують виконувати свою просвітницьку місію, залишаються джерелом знань, центром інформаційної та духовної культури для розбудови України.


Література:

  1. Дуда І. Борщів. Путівник. — Т., 1989. — 34 с.
  2. Історія міст і сіл. Тернопільська обл. — К.: АН України, 1973. — 639 с.
  3. С. 129—164: Борщівський р-н.
  4. Літопис Борщівщини: Іст.-краєзн. зб. Вип. 5. — Борщів: Джерело, 1994. — С. 22—31.
  5. Літопис Борщівщини: Іст.-краєзн. зб. Вип. 6. — Борщів: Джерело, 1994. — С. 83—92.
  6. Матеріали обласного архіву.
  7. Матеріали районного архіву.

Article Source

Автор:

Даний автор додав 1918 публікацій.

Коментарі (1)

  1. […] роботу ведуть 66 бібліотек, 75 клубних установ, 2 будинки культури, Палац […]

Залишити відповідь