ДНІСТРЯНСЬКИЙ Станіслав Северинович

Дністрянський Станіслав Северинович (13.11.1870, м. Тернопіль – 05.05.1935, м. Ужгород) – учений-правознавець, громадсько-освітній діяч. Доктор права (1894),Співзасновник УВУ. Син Северина, чоловік Софії Дністрянських. Д-р права (1894), професор (1907), академік ВУАН (1928). Дійсний член НТШ (1899).

Народився 13 листопада 1870 р. у Тернополі. У 1876—1880 рр. навчався в початковій школі при вчительській семінарії для чоловіків у Тернополі, директором якої був його батько. У 1888 р. з відзнакою закінчив Тернопільську гімназію та вступив на правничий факультет Львівського університету, а вже наступного року продовжив навчання на юридичному факультеті Віденського університету.

Правничі студії у Відні С. Дністрянський завершив здобуттям трьох дипломів: у листопаді 1893 р. отримав ступінь доктора австрійського цивільного права, у липні 1894 р. — доктора політичного права, а в грудні 1894 р. — доктора права.

Упродовж 1895—1896 рр. удосконалював свій правничий фах в університетах Берліна і Лейпцига (Німеччина). 46 У 1898 р. повернувся в Україну. Від 1899 р. — доцент Львівського університету, завідувач кафедри австрійського цивільного права з українською мовою викладання.

Упродовж 1901—1918 рр. — професор цього ж університету. Станіслав Дністрянський також брав активну участь у політичному житті краю. Його двічі (1907, 1911) обирали послом (депутатом) Державної ради (нижньої палати австрійського парламенту).

Він входив до складу депутатської групи «Українська парламентська репрезентація», очолював парламентську Комісію з питань реформи австрійського цивільного права, результати роботи якої мали значний вплив на подальший розвиток австрійського цивільного законодавства, виступав за повноцінне використання української мови в судочинстві, навчанні, державному управлінні.

Особливе місце в парламентській діяльності С. Дністрянського займала боротьба за створення українського університету у Львові. Після розпаду Австро-Угорської монархії він увійшов до Української Національної Ради, розробляв проект Конституції Західноукраїнської Народної Республіки.

Важливе значення для становлення правової системи ЗУНР мав виданий С. Дністрянським у 1919 р. у Відні австрійський цивільний кодекс українською мовою, доповнений законами та постановами ЗУНР.

Після окупації Польщею західноукраїнських земель і ліквідації українських кафедр у Львівському університеті Станіслав Дністрянський разом з Іваном Горбачевським, Олександром Колессою та іншими вченими виступив ініціатором створення українського університету поза межами України.

У січні 1921 р. у Відні було засновано Український вільний університет, факультет права і політичних наук якого очолив С. Дністрянський. У жовтні того ж року університет перенесено до Праги, де на той час було зосереджено найбільше української молоді. У 1922 p. його обрано ректором університету.

Водночас викладав у Німецькому університеті (1929— 1933) та Вільній школі політичних наук (1928—1930) у Празі, співпрацював з Українською господарчою академією в Подебрадах й Українським науковим інститутом у Берліні. У 1928 p. заочно обраний академіком Всеукраїнської академії наук.

У 1899 р. Станіслава Дністрянського затверджено дійсним членом Наукового товариства імені Шевченка. Він був головою Правничої комісії Історично- філософської секції НТШ, яка в 1900—1912 рр. за його редакцією видавала «Часопись правничу і економічну».

У 1910 р. заснував «Правничий вістник», основним завданням якого було друкувати не тільки наукові розвідки з правничих та суспільних наук, а й матеріали, які б порушували питання станових інтересів, а також привернути увагу до судової практики. Автор понад 170 праць, зокрема, розробив основи правової держави, займався соціологічними студіями, заклав основи української політології.

Помер від розриву серця 5 травня 1935 р. під час лекції в Ужгороді, де й похований.

С. Дністрянський — засновник (1909) і голова (1909—1920) Товариства українсько-руських правників, один із засновників (1922) та голова Українського правничого товариства в Чехословаччині, організатор З’їздів українських правників у Празі (1926, 1933). У Відні, а потім у Празі був головою Українського товариства прихильників освіти, яке допомагало студентам-українцям.

Постать Станіслава Дністрянського належить до когорти тих, хто стояв біля витоків сучасного вітчизняного правознавства. Учений залишив велику наукову спадщину, насамперед у галузі цивільного й міжнародного приватного права, теорії та філософії права, державного й конституційного права, створив нове бачення в 47 українській правничій науці таких основних понять, як «право», «правознавство», «держава».

Джерела

Дністрянський, С.  Виборче право [Австрії] від 1848 – 1873 [Текст] / С. Дністрянський // Вибори та демократія. – 2009. – № 3. – С. 96 – 109.

Бармак, М. Правознавець зі світовим ім’ям [Текст] : [вчений-юрист, викладач права багатьох європ. навч. закладів С.Дністрянський] / М. Бармак // Тернопіль вечірній. – 2008. – 19 листоп. – С. 12 : фото. – (Світочі Тернопілля).

Бармак, М. Станіслав Дністрянський – правознавець світового рівня [Текст] / М. Бармак, О. Бармак // Київська старовина. – 2009. – N 4. – С. 145-165. – Бібліогр. в кінці ст.

Верига, В. Визвольні змагання в Україні 1914–1923 [Текст] / В. Верига. — Т. 2. —Львів, 1998.

Станіслав Дністрянський [Текст] // Наукове товариство імені Шевченка і Тернопільщина (1873—1940) : Історично-філософська секція: дійсні члени : бібліогр. покажчик / Упр. культури Терноп. облдержадмін., Терноп. обл. універс. наук. б-ка, Терноп. осередок НТШ ; уклад. Л. Оленич ; автор вступ. ст. М. Андрейчин ; кер. проекту й наук. ред. В. Вітенко ; ред. О. Раскіна. — Тернопіль : Підручники і посібники, 2017. — С. 45—57. — Режим доступу: http://library.te.ua/wp-content/uploads/2009/03/2018-ntshtern-1.pdf, вільний.

Житко О. Проект Конституції ЗУНР Станіслава Дністрянського [Текст] : [аналіз проекту Конституції] / Житко О. // Свобода. – 2011. – № 49 (17 черв.). – С. 3 : портр. – (Сторінка історії).

Ковальчук, Н.. Прект Конституції ЗУНР Станіслава Дністрянського / Н. Ковальчук // Проблеми та перспективи наук в умовах глобалізації : матеріали ІІІ Всеукраїнської наук. конференції, 15 листопада 2007 р. – Тернопіль, 2007. – С. 58 – 60. – Бібліогр. в кінці ст.

Лазарович, М. Активні діячі ЗУНР на Тернопільщині [Текст] / М. Лазарович // Ї. — 2010. — Ч. 63. — С. 77—90.— Режим доступу: http://shron1.chtyvo.org.ua/Chasopys_Ji/N63_Ternopil.pdf, вільний.

Левицька, Л. Тернополянам покажуть друкарська машинку Дністрянського [Текст] : Тернопільщина вшановує 140-річчя С. Дністрянського – юриста світового рівня, громад. і політичного діяча. На будинку в Тернополі , де він народився, встановлено меморіальну дошку / Л. Левицька // Голос України. – 2010. – 18 листоп. – С. 20. – (Повернуті імена).

Мельничук, Б. Дністрянський Станіслав Северинович  [Текст] / Мельничук, Б. // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т . — Т. 1. А–Й. – Тернопіль, 2004. – С. 508-509.

Мельничук, Б. Життя цієї родини виповнене працею [Текст] / Б. Мельничук, В. Уніят // Тернопіль вечірній. – 2011. – № 40 (5 жовт.). – С. 12 : фот.

Михлик, З. Читайте Дністрянського [Текст] : [до 140-річчя від дня народж. правника С. Дністрянського] / З. Михлик // Сільські вісті. – 2010. – 12 листоп. – С. 2. – (З приводу…).

Мороз, В. Написав конституцію ЗУНР [Текст] : [С. Дністрнський] / В. Мороз // RIA плюс. – 2014. – № 36 (3 верес.). – С. 19 : фот. – (Ретро).

Мушинка, М. І. Дністрянський Станіслав Северинович  [Текст] / М. І. Мушинка // ЕСУ /  Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. — Київ, 2014 – .  Режим доступу: http://esu.com.ua, вільний.

Article Source

Автор:

Даний автор додав 1918 публікацій.

Залишити відповідь