Кременецько-Почаївський державний історико-архітектурний заповідник

 In Парки | Заповідники

Кременецько-Почаївський державний історико-архітектурний заповідник

вул Козубського, 6,
м. Кременець, 47003,
Тернопільска обл.

тел./факс (03546) 2-37-58,2-37-87
E-mail: diaz@kre.tr.ukrtel.net

http://turdiaz.org.ua

http://turdiaz.ucoz.ua

На території Кременеччини нараховується 72 пам’ятки архітектури, з них 7 – національного значення. Це стало причиною того, що травні 2001 р Постановою Кабінету Міністрів України було створено Кременецько-Почаївський державний історико-архітектурний заповідник Метою створення заповідника було виявлення, налагодження дієвої охорони, повноцінного вивчення та оптимального використання пам’яток усіх категорій-історії, археології, архітектури, ландшафту, які входять у межі історичного ядра Кременця і Почаєва.

Із січня 2002 року почав діяти господарський відділ заповідника, у липні того ж року було створено відділ охорони, експлуатації й реставрації пам’яток історії і культури. Розширення діяльності ДІАЗу припадає на 2003 рік, коли відкрили науково-дослідний, масово-освітній відділ та відокремили бухгалтерію як окрему штатну одиницю. А в січні 2004 року почав функціонувати відділ туристично-екскурсійної роботи. У жовтні 2007 року у складі відділу туристично-екскурсійної роботи утворився сектор інформаційно-аналітичної роботи.

До складу заповідника увійшли настурна об’кти:

  • Костел св. Станіслава. Костел збудований у 1854 – 1857 рр. За взірець будівничі взяли петербурський костел св. Катерини, споруджений за проектом відомого французького архітектора Жана Тома де Томона. У храмі є надзвичайно цікавий пам’ятник Юліушу Словацькому — робота знаменитого скульптора Вацлава Шимановського, установлений у 1910 році з нагоди століття від дня народження поета.
  • Миколаєвський собор. На початку XVI ст. у центрі міста з’явився дерев’яний парафіяльний костел. У ньому 1606 р. оселилися ченці францисканського ордену. 1830 – 1831 рр. за розпорядженням царя Миколи І францесканський монастир закрили, а його споруди передали православній церкві. 6 (18) грудня 1832 р. колишній костел висвятили в Миколаївський собор.
  •  
  • Єзуїтський колегіум. Бароккові будівлі колишнього єзуїтського колегіуму, споруджені за проектом архітектора Павла Гижицького у 1731 – 1753 рр. У ценрі – пишний костел з багатьма пілястрами, карнизами, нішами. Його висота 42 м. Це найвища споруда Кременця. До костелу літерою П прилягають двоповерхові будівлі. 1805 рік зусиллями вчених і громадських діячів Тадеуша Четського й Гуго Колонтая відкрилася Волинська гімназія. У 1819 р. її реорганізували у Волинський ліцей – елітарний освітній заклад вищого типу. У 1833 р. за наказом царя Миколи І навчальний заклад перевели в Київ, де наступного року на його основі відкрили Університет св. Володимира.
  • Будинок «Близнята». Унікальна споруда XVII – XVIII ст., зведена в стилі барокко. Будинок перебудований. Складається з двох будинків покритих двосхилими дахами, що мають одну спільну внутрішню стіну. Характерні оригінальні карнизи, надвіконні та наддверні деталі, своєрідні балкони із залізною огорожею роботи місцевих спеціалістів.
  •  
  • Комплекс споруд Богоявленського монастиря. Монастир споруджений у 1760 році у стилі класицизму. Складається з церкви (будована, як костел реформаторів), келій та надбрамної дзвіниці, а також великого подвір’я з садом.
  • Палац Дзембовської. Палац збудований в першій половині XVIII століття (до 1750 р.) за проектом архітектора Юзефа Гофмана. Будівлю витримано в романтичному стилі з елементами мавританського (йдеться про центральну частину сучасного приміщення) колориту. Пам’ятка цікава, як взірець забудови палацового типу того періоду. Споруда вирішена в традиціях класицизму. Навколо вілли англійським садівником Діонісієм Міклером було розбито парк. В кінці ХІХ ст. садиба належала графу Павлу Олександровичу Демидову
  • Чеснохрестська церква. Історія дерев’яної церкви, що затишно вписалась у невисокий пагорб, пов’язана зі святою Параскевою П’ятницею. На прохання жителів міста у 1633 р. церква була перенесена з П’ятницького цвинтаря. В 1670 р. її спалили татари. Відбудована церква проіснувала до 80-х років ХІХ ст. У 90-х роках ХІХ ст. побудували нову за типовим проектом, який існував на той час у кожній єпархії.
  • Полкова церква. У 1902 – 1905 рр. на краю військового містечка збудували велику церкву імені св. Інокентія Іркутського, якого вважали небесним покровителем полку. Військове містечко за роки революції та громадянської війни було зруйноване, а храм, що якось уцілів, у 1919 р. переосвятили в ім’я Покрови Пресвятої Богородиці. В оздоблені Полкової церкви головна роль відведена художнім і технічним якостям цегли. Формами храм нагадує російські церкви XVII ст., наслідування яких на схилі імперії Романових вважали прикметною ознакою "національного стилю".
  • Польське кладовище. На північному схилі гори Воловиці розкинулося Польський цвинтар — кладовище католицької громади Кременця, започатковане 1890 року.
  • Козацьке кладовище. На мальовничому пагорбі під горою Чернечою (колись тут стояла церква великомучениці Параскеви П’ятниці) біліють кам’яні хрести П’ятницького кладовища. За місцевою легендою цей цвинтар називають ще Козацьким.
  • Єврейське кладовище. До початку Другої світової війни в Кременці була численна єврейська громада. На схилі однієї з гір добре збереглося єврейське кладовище, якому майже п’ять століть.
  • Замкова гора. Над містом нависає стрімка Замкова гора, що піднімається над рівнем моря на 397 метрів. Гору завершують мальовничі розвалини старого замку збудованого у ХІV-XV ст. із каменю-пісковика. Гора ще носить умовну назву Бона, що походить від імені дружини польського короля Сигізмунда 1, який подарував їй в 1536 році Кременець і навколишні села. Нині залишки Кременецького замку стоять, як свідки героїчної минувшини народу у боротьбі за свободу і незалежність ріднокраю.
  • Комплекс споруд Почаївської Свято-Успенської лаври. Унікальний пам’ятник історії та культури, один з найбільших діючих в Україні православних чоловічих монастирів, який виник у середині ХVI ст. Спочатку тут, на Почаївській горі, знаходилась одна дерев’яна церква. Значно пізніше була змурована – Успенська, при якій після 1597 року постав Почаївський монастир. В 1833 році монастир одержав статус Лаври.

Також до складу запокідника увійшли:

  • Кременецький краєзнавчий музей — науковий і культурно-освітній заклад, який збирає, зберігає, вивчає і популяризує різноманітні матеріали про природу, історію і культуру північних районів Тернопільської області, що входили в минулому в Кременецький повіт. Виник у 1937 р. Був складовою Кременецького ліцею і знаходився в одному з корпусів цього навчального закладу, у 1939 р. став самостійною установою. У 1950 р. перенесений у нинішнє приміщення, яке раніше займала Волинська духовна консисторія. У музеї зібрано близько 65 тис. експонатів, що висвітлюють природу, матеріальну й духовну культуру, етнографічні особливості Південно-Західної Волині. Тут є цікаві ентомологічні, палеонтологічні, археологічні, нумізматичні колекції, старовинна зброя, предмети побуту. В одному із залів висвітлюється перебування на Кременеччині восени 1846 р. Т.Шевченка і вшанування тут його пам’яті. Відвідувачі мають змогу побачити справжню кольчугу руського воїна, середньовічні мечі, рідкісні стародруки, українські грошові знаки епохи революції 1917 р. У науковій бібліотеці музею чимало рідкісних видань. Структурним підрозділом Кременецького краєзнавчого музею є меморіальний музей художника І. Хворостець кого в місті Почаєві.
  • Музей ім Ю. Словацького. 20 вересня 2004 року в Кременці в рамках проведення року Польщі в Укріїні урочисто відкрили музей Юліуша Словацького. Кременець подарував світові Словацького, а Словацький відкрив для світу Кременець. Єдиний у світі музей, неповторний своїми експозиціями, котрі висвітлюють життєвий шлях польського поета-романтика.
Recent Posts

Leave a Comment

Цей сайт захищений reCAPTCHA і застосовуються Політика конфіденційності та Умови обслуговування Google.

Contact Us

We're not around right now. But you can send us an email and we'll get back to you, asap.

Not readable? Change text. captcha txt