ВИШНІВЕЦЬ | Вишнівецька громада | Тернопільська область

 В Адміністративно-територіальний устрій, ДОВІДКОВІ РЕСУРСИ, Історія регіону
ВИШНІВЕЦЬ (до 1939 — Вишневець) — адміністративний центр  Вишнівецької селищної територіальної громади Збаразького (до 2020; з 2021 — Кременецького) району Тернопільської області. До Вишнівця приєднано хутори Вишневий (Варшавка), Мухавець і Чернявський. Розташоване на лівому березі р. Горинь, за 25 км від райцентру і 16 км від найближчої залізничної ст. Карначівка. Через с-ще пролягає ав­тошлях Луцьк-Чернівці. Населення 3940 осіб (2003). Перша писемна згадка – 1395 як влас­ність князя Корибута Ольгердовича.

Перша писемна згадка про м. Вишнівець зустрічається в історичних джерелах 1395 року. Великий князь литовський Вітовт, позбавивши Дмитрія Корибута, Сіверського князівства, дав йому взамін кілька поселень на Волині, в тому числі Вишнівець. Тоді на правому березі річки Горинь там, де нині розміщується село Старий Вишнівець, Дмитрій Корибут збудував перший укріплений замок для захисту від татаро-турецьких набігів.

У привілеях польського короля Владислава Варначика від 9 липня 1463 року знаходимо запис, що після смерті власника Вишнівця, Василя Несвіцького на підставі акту поділу маєтків Вишнівець дістається його синові Солтанові, який уперше почав іменуватися князем Вишневецьким.

В 1494 році князь Михайло Вишневецький з нагальної потреби зміцнити природно Старовишнівецьку фортецю, яку часто нищили і руйнували татари, зводить новий замок на лівому березі річки Горинь, вибравши місце на стрімкій горі, де з півдня та із заходу він був неприступний.
З того часу і на декілька віків стає Вишнівець родовим гніздом і славою могутнього роду князів Вишневецьких.

Тут народився Дмитро Байда-Вишневецький, легендарний засновник козацької дружини на Малій Хортиці (1550), що стала першим прототипом Запорізької Січі на Дніпровських порогах.
В другій половині VІ століття Вишнівець став резиденцією українських магнатів князів Вишневецьких, які поступово покатоличилися і захищали інтереси королівської Польщі.

В 1640 році Ярема Вишневецький розпочав будівництво великого замку. Значно модернізував замкові укріплення і збудував оборонний монастир Кармелітів, який входив в єдину оборонну систему Вишнівецького замку.

Місто, маючи магдебурію, на той час було великим торговим і ремісничим центром, куди заїжджалися на торги купці: Кременця, Почаєва та інших міст Волині. Проте після підписання Зборівського миру, Вишнівець був ущент пограбований і зруйнований татарами, що на довгі роки відбилося на його розвитку.

На початку ХVIII століття останній з князів Вишневецьких, перший магнат Речі Посполитої, Міхал Сервацій перебудовує розорений родовий замок у пишний палац на зразок французьких позаміських резиденцій. Інтер’єр палацу вражають сучасників своєю розкішністю. Після смерті Міхала Сервація у 1744 році маєток переходить у власність найближчих родичів князів Вишневецьких – графів Мнешенків (Мнішеків).

В 1846 році Вишнівець відвідав Т. Шевченко, коли за завданням Археографічної комісії їздив на Волинь та Поділля змальовувати історичні та археологічні пам’ятки. У вересні 1848 року в замку над Горинню побував відомий французький письменник Оноре де Бальзак, який зупинився в князів Вишневецьких. Саме третій опублікований лист письменника до своєї коханої був написаний у Вишнівці.

На даний час до палацу належать – найстаріша споруда ансамблю Вознесенська церква 1530 р., залишки валів та бастіонів, підпірні стіни, садиба на території замку з палацом, службами, огорожами, брамами ХVІІІ ст., парк ХVІІІ-XIX століття, а також монастир Кармелітів, розташований на колишньому підзамчі.

Попри всі значні втрати Вишнівецький ансамбль і сьогодні залишається одним з найзначніших на Збаражчині.

Продовжити читати →


У 1846 у Вишнівці, ймовірно, побував Шевченко. Єдиним свідченням перебування Шевченка у Вишнівці є спогади Ф. Кружилки, що їх 25 травня 1905 записав В. Щурат (Щурат В. З життя і творчості Тараса Шевченка. Львів, 1914. с. 68). Шевченкові вірогідні відвідання Вишнівця могли відбутися наприкінці жовтня 1846, після перебування поета у Почаєві.

Існує версія, що Шевченко виконав у Вишнівці кілька малюнків (не збереглися). До 150-літнього ювілею від дня народження Шевченка при вході в колишній палац князів Вишневецьких установлено меморіальну дошку.

У 1989, з нагоди 175-літнього ювілею від дня наро­дження Шевченка, йому споруджено пам’ятник у центрі Вишнівця (скульптор В. Одрехівський, архіт. В. Скочеляс).

Джерело:

Кралюк, П. ВИШНІВЕЦЬ [Текст] / Петро Кралюк  // Шевченківська енциклопедія : в 6 т. — Т. 1: А-В / НАН України, Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка ; редкол. : М. Г. Жулинський (гол.) [та ін.]. — Київ, 2013. — C. 659 : фот.

Рекомендовані публікації

Залишити коментар

Цей сайт захищений reCAPTCHA і застосовуються Політика конфіденційності та Умови обслуговування Google.

The reCAPTCHA verification period has expired. Please reload the page.