Обласний комунальний меморіальний музей-садиба Леся Курбаса

22.10.2009 | Автор: | Категорія: Музеї

Обласний комунальний меморіальний музей-садиба Леся Курбаса в с. Старий Скалат Підволочиського району

47845, Тернопільська обл., Підволочиський р-н, с. Старий Скалат

телефон (03543) 3-64-43

e-mail: museum_lk@ukr.net

Директор — Василишин Ольга Петрівна

 Переглянути на карті

Музей-садибу Леся Курбаса відкрито 19 лютого 1987 року. Першим завідуючим музею був А. Д. Дереш, житель м. Скалата, який вклав багато сил, знань та енергії для організації основних фондів, налагодження функціональної структури закладу.

З початку 1988 року музей-садиба Леся Курбаса діяв як відділ Тернопільського обласного краєзнавчого музею. З серпня 1989 року керівництво музеєм  очолила О. П.Василишин, яка продовжила справу свого попередника. У 2002 році музей-садиба був переведений у підпорядкування відділу культури Підволочиської райдержадміністрації. В 2003 році йому надано статус обласного комунального меморіального музею-садиби Леся Курбаса підпорядкованому управлінню культури Тернопільської облдержадміністрації.

Музей-кімната займає п’ять кімнат.

Перша кімната музею переносить нас у дитячі та юнацькі роки Леся. Окремий розділ експозиції висвітлює період навчання Курбаса у гімназії та університетах. Увагу відвідувачів привертають книжки Леся-гімназиста, студента, які свідчать про широту його інтересів. Тут праці з історії культури, літератури, образотворчого мистецтва. Цей щедрий дарунок для музею зробили: дружина Курбаса — Валентина Чистякова та провідна актриса «Березоля» — Софія Федорцева. Відвідувачі тут знайомляться  із видатними акторами «Руської бесіди», серед них багато уродженців Тернопільщини, – С. Яновичем, В. Юрчаком, В. Петровичевою, С. Стадниковою. Окремий розділ експозиції знайомить із трупою театру «Тернопільських театральних вечорів». Тут такой зібрані експонати, якурозповідають про перший державний театр у Тернополі, створений 1920 року і керований у той час Мар’яном Крушельницьким, який також походив із Тернопільщини.

Експозиція другої кімнати висвітлює діяльність Курбаса в Києві: театр Миколи Садовського, Молодий театр., початок великої курбасівської реформи, «Березіль» київського періоду, «Березіль» політичний, експресіоналістичний.. Тут є рідкісні видання: п’єса «Молодість» М. Гальбе у перекладі Леся Курбаса, журнал «Мистецтво» (1919, № 1) із  статтею режисера про Молодий театр «На грані». Велика увага в цьому розділі акцентується на епохальній виставі 20-х років – Курбасовій інсценізації «Гайдамаків» (1926).

Серед музейних раритетів – два номери березільського часопису – «Барикади театру». Тут же оригінальні афіші вистави «Газ». На окремому стенді — світлини з «Джеммі Хіґґінса» — вершини режисерської творчості Леся Курбаса тих років.

Третя кімната музею – «Березіль» у Харкові. Особливо цінним є те, що тут розповідається  не тільки про курбасівські вистави, а й про вистави його учнів: «Шпана» – Я. Бортника і «За двома зайцями» – В. Василька. «Седі» і «Мікадо» В. Інкижинова. В цих експозиціях широко висвітлена творчість учнів і сподвижників Курбаса – І. Мар’яненка, В. Чистякової, А. Бучми, Ф. Лопатинського, М. Крушельницького, Я. Бортника, В. Василька, Б. Тягна. Тут є оригінали журналів «Нове мистецтво» за 1926-1928рр. з  численними публікаціями про театр «Березіль» і статтями його керівника. Розглядаючи їх, відвідувач ніби занурюється у вир живої театральної полеміки тих днів.

Детально показаний у фотоматеріалах і дивовижний режисерський експеримент Курбаса – «Диктатуру» І. Микитенка.

Висвітлено «Березіль» філософський: Лесь Курбас і Микола Куліш. Фрагменти із «Народного Малахія», «Мини Мазайла», «Маклени Граси», що є вершиною творчості митця.

Вдало відтворено трагічну долю Курбаса, перебування його у тюрмах півночі і останній його театр у Соловецькій тюрмі.

Четверта кімната музею охоплює діяльність М. Крушельницького на посаді керівника посткурбасівського театру, театру імені Тараса Шевченка. Експонуються його особисті речі, передані дружиною, народною артисткою УРСР Є. Петровою. Є куток присвячений відомій актрисі, уродженці Тернопільщини – Г. І. Бабаївні. Ці матеріали передані музеєві її дочкою, викладачем Харківського інституту мистецтв Д. Бабаївною.

Важливе місце займають матеріали ініціатора вивчення нетлінної спадщини видатного митця, народного артиста СРСР В. Василька та його дружини Ю. Розумовської:  картини, книги, особисті речі…

Відведено й куточок, який відображає юнацьку та студентську дружбу Леся Курбаса із Томою Водяним, уродженця с. Малий Ходаків на Тернопільщині.

У окремій відведеній вітрині представлені роботи дослідників творчісті Леся Курбаса: Н.М.Корнієнко та  А. Горбенка з Харкова, Н. Кузякіної з Ленінграда, Р. Скалій із Києва, І. Волицької із Львова.

Ця зала – вшанування пам’яті Леся Курбаса. На стилізованій, так званій «малій сцені Леся» – погруддя режисера роботи львівського пластика І. Лесюка.

Ця кімната служить також своєрідним концертним залом на 80 осіб. Тут відбуваються зустрічі із театралами, концерти, урочисті академії, вечори, вистави, виставки.

Експонати п’ятої кімнати розповідають про Тернопільський академічний обласний український драматичний театр ім. Т. Г.Шевченка  з часу його заснування і до наших днів. Окремі розділи розповідають про режисерів: М. С. Терещенка – заслуженого артиста УРСР, О. М. Ріпка, К. Я. Капатського – заслуженого артиста УРСР, В. І. Грипича – народного артиста СРСР, Я. Т. Геляса – народного артиста УРСР, П. І. Загребельного – народного артиста УРСР.

Вагоме місце тут відведено вшануванню пам’яті Леся Курбаса, яка розкрита під назвою: «Іде Лесь Курбас, а за ним іде нова доба» (О.Вишня) Світлини, документи, програми розповідають про шану пам’яті землякові.

На фасаді приміщення музею встановлено дві меморіальні дошки на честь Леся Курбаса та його батька Степана Яновича Курбаса (автор І.Козлик).

Article Source

Автор:

Даний автор додав 1916 публікацій.

Коментарі (1)

  1. […] музею-садиби Леся Курбаса в Старому Скалаті Підволочиського району (1987), боротьба за який тривала 20 років; […]

Залишити відповідь

 

Інші публікації даної в категорії ‘Музеї’