Кременецький ботанічний сад

Кременецький ботанічний сад

вул. Ботанічна, 5
м. Кременець, 47003
Тернопільська обл.

тел. (03546) 2-15-48

електронна пошта – krembotsad@ua.fm

Директор – Стельмащук Василь Григорович

Бюст австрійця Віллібальда Бессера (1784-1842), ботаніка, директора ботанічного саду з 1809 року. Бессер був дослідником флори Кременеччини, вивчав відомі види рослин, і відкрив декілька нових. У 1811 році він видав каталог рослин, представлений в ботанічному саду.Кременецький ботанічний був заснований у 1806 році двома ви­датними натуралістами — майстром садово-паркової архітектури ір­ландцем Діонісієм Мак-Клером і доктором ботаніки та медицини австрійцем Віллібальдом Бессером на площі 5 гектарів, а в 1810 році його площа розширюється до 20 га і колекції саду складають 2046 видів, а в 1823 р. — їх кількість зростає до тисяч. На той час сад був одним найкращих у Східній Європі. Встановлювалися тісні зв’язки з ботсадами Європи й Америки, проводився обмін насінням з бота­нічними садами Парижа, Відня, Кракова, Геттингена, Гамбурга, Петербурга та іншими. Саме в Кременецькому ботанічному саду вперше в Україні були розпочаті наукові дослідження рослин. Близько сотні  видів рослин  потрапили  у сади та парки нашої країни через Кременець, де вони вперше були інтродуковані й акліматизовані до умов клімату України. Його колекції стали основою для створення ботанічного саду при університеті Св. Володимира (сьогодні ботанічний сад ім. академіка О. В. Фоміна).

Згідно з Постановою Кабінету міністрів України від 17 березня 1990 р. Кременецький ботанічний сад отримав юридичний статус, з 2001 року він підпорядкований Міністерству екології та природних ресурсів України.

Площа ботанічного саду складає 200 га. Тут постійно створюються нові експозиційні ділянки, формуються ліандшафтні композиції. Більша частина території Кременецького ботанічного саду (170 га) представлена лісовими насадженнями штучного та природного походження, трав’янистими ценозами степової та наскальної рослинності На території Кременецького ботанічного БС у природних угрупованнях зростає 10 видів рослин, занесених до Червоної книги України, ще 24 види інтродукується.

Основним завданням Кременецького ботанічного саду є збереження, вивчення, акліматизація та відтворення рідкісних і типових видів місцевої і світової флори шляхом створення, поповнення та збе­реження ботанічних колекцій, ведення наукової, навчальної і освітньої роботи.

Кременецький ботанічний сад знахо­диться в Кременецьких горах (Волино-Подільська височина), які сформувалися завдяки розмиву північного краю древ­нього Подільського плато й являють собою досить незвичний тип рельєфу. Його абсолютні висоти сягають 395—406 м над рівнем моря, тоді як відносні перевищення над прилеглими річковими долинами та рівнинами становлять 100-200 м. Територія Кременецького ботанічного саду також має “гористий” характер. Рельеф тут складний з перепадами до 150 метрів (максимальна абсолютна  відмітка в межах території саду 399 м н.р.м., а мінімальна — 255 м н.р.м.). Круті, порослі лісом схили гір, перемежовуючись з поліськими краєвидами, створюють неповторні пейзажі.

В цілому Кременецькі гори представляють собою рідкісний для Європи природний комплекс переважно дубово-грабових лісів в чергуванні із ділянками степової рослинності. Унікальними є ділянки бука лісового, який знаходиться тут на своїй крайній північній межі поширення, а також такої рідкісної рослини як клокичка периста. На стрімких схилах північно-східних ділянок гір особливої екзотичності ландшафтам надають острівці плантації дуба скельного.

Багатство природної флори регіону представлене близько 1150 видами вищих спорових та квіткових рослин, серед яких  біля 20 волино-подільських ендеміків та реліктів та значна кількість рідкісних, зникаючих, занесених до Червоної книги України та європейського переліку чер­вонокнижних рослин. Серед особливо цінних рослин тут зростають такі види як молочай волинський, анемона розлога, береза Клокова, жовтозілля Бессера, осока низька, змієголовник австрійський, вівсюнець Бессера, шавлія кременецька, мінуарція побільшена, юринея товстосім’янкова, сонцецвіт сивий. Ши­рокий перелік орхідних: зозулині чере­вички, булатка великоквіткова, коручка темно-червона, коручка болотяна та ряд інших.

Своєрідна рослинність крейдяних відслонень крутих вапнякових і кам’я­нистих схилів дає можливість створю­вати оригінальні композиції із кальціо-петрофітних угруповань.

Article Source

Автор:

Даний автор додав 1877 публікацій.

Залишити відповідь