Історичні особливості заселення території Тернопільської області

20.09.2009 | Автор: | Категорія: Населення | Трудові ресурси

Тернопільщина належить до давньозаселених земель Розкопки показу­ють, що перші поселення з’явились тут в УІ-ІХ ст., а початок заселення на­лежить до епохи середнього неоліту Багато поселень виникло в давньорусь­кий період Про це свідчать могильники і городища У цей час виникли перші містечка — Теребовля, Шумськ, Микулинщ, Збараж, Кременець У феодаль­ний період села утворювалися навколо дворів феодалів В окремих з них се­ляни і ремісники обмінювались своєю продукцією, і поступово ці села пере­творились у містечка До таких в той час (XVI ст.) належали Бережани, Бірки, Буданів, Заложці, Зборів, Гусятин, Золотий Потік, Тернопіль, Чортків, Копичинці Багато містечок у феодальний період виконували, крім торгівельних, й оборонні функції і були центрами колонізації території з боку польської шля­хти та німецьких колоністів.

Розвиток містечок і сіл в ХУ-ХУІІ ст. стримувався нападами турків і татар Багато населених пунктів спустошувалися повністю і пізніше вже ніко­ли не досягали свого попереднього рівня розвитку.

У ХУІІ-ХУШ ст. продовжується активний процес заселення території Швидко розвиваються міста, які одержали магдебурзьке право, — Бережани, Бучач, Борщів, Гусятин, Золотий Потік, Кременець, Зборів, Заложці, Терно­піль, Теребовля, Товсте, Підгайці, Чортків, Устя-Зелене.

У 1772 р територія сучасної Тернопільщини була розділена між Австрією і Росією Це значно вплинуло на розвиток поселень, їх розміщення, особливості забудови, на умови життя і діяльності людей Північна частина області (тепері­шній Кременецький, Шумський і Лановецький райони) відійшли до складу Ро­си, а решта території— до Австрії 3 1809 по 1815 р половина Тернопільщини і м Тернопіль належали до Роси У цих країнах існувало на той час кріпосне право, і це стримувало розвиток міст Однак в Австрії це право було скасоване раніше, ніж в Роси, і тому на й території швидше почала розвиватись промис­ловість, транспорт, торгівля А це позначилося на розвитку поселень, насампе­ред міст та містечок нашого краю.

На початку XX ст. густота населення на території області була високою (99 осіб/км2) Більшість його проживала в селах Постійне збільшення сільського населення призводило до збільшення резерву вільних робочих рук у сільськогос­подарському виробництві (потреби перевищувалися у 2-3 рази) Це так зване аграрне перенаселення Воно було головною причиною еміграції селян із території Тернопільщини у кінця XIX- на початку XX ст.. Ці міграції носили масовий характер і були спрямовані спочатку в ватіканські країни, Францію, Німеччину, а пізніше— за океан (США   Канада, Аргентина, Бразилія та інші держави). 3 1890 по 1938 рр. з території теперішньої області в пошуках кращої долі виїхало майже 350 тис чол.

Значних втрат зазнало населення області в роки Першої світової війни і в післявоєнний період — період боротьби українського народу за національне і соціальне визволення Згадкою про це є братські могили українських січо­вих стрільців, насипані майже в кожному селі області.

На початку XX ст. на території Тернопільщини виникло дуже багато малих сіл У північній частині області, яка входила до Волинської губернії Роси, проводилась столипінська реформа. Селянам дозволялось виходити з общини й утворювати хутори.

На всій території Тернопільщини після 1920 р внаслідок окупації її Польщею виникали дрібні поселення польських землевласників («осади»).

Значні зміни в чисельності та розселенні населення відбулися в області в роки Другої світової війни і в післявоєнний період У боротьбі проти фаши­стських загарбників і сталінського режиму загинуло багато молоді — вояків Української Повстанської Армії Значна кількість хлопців і дівчат була виве­зена в Сибір, у північні райони колишнього СРСР Створення колгоспів і рад­госпів в післявоєнний період відбувалося насильно Особливо потерпіли в цей час жителі хуторів, яких називали куркулями У них відбирали землю, ха­ту, худобу, реманент, а самих (нерідко з малими дітьми) вивозили в Сибір Це призвело до зменшення людності багатьох сіл, особливо хуторів А остаточно хутори в області було знищено в 70-ті роки У цей час партійні і радянські органи області оголосили їх «неперспективними» селами, і вони штучно при­єднувались до великих сіл.

У післявоєнний період в області активно розвивалися міські населені пункти Це пов’язано з тим, що багато сіл і містечок стали районними центрами У них збудовані промислові підприємства, культурно-освітні, ме­дичні, побутові, торгівельні та інші заклади Чисельність населення в таких населених пунктах значно зросла Але після скорочення кількості районів в області (70-ті роки) багато з колишніх райцентрів занепало і кількість насе­лення в них зменшилась.

У сучасний період в області намічені заходи для економічного і соціа­льного розвитку міських і сільських населених пунктів.

Article Source

Автор:

Даний автор додав 1915 публікацій.

Залишити відповідь